ЩО ТАКЕ СВІТОВИЙ БАНК
ТА МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД

Наприкінці 80-х років, деформуючи загрузлу в боргах централізовану економіку Польщі, уряд «Солідарності» отримав багато великих позик на Заході, в тому числі позики розвитку й допомогу від Світового банку та Міжнародного валютного фонду. Діяльність цих споріднених організацій, штаб-квартири  яких розміщені одна нав- проти одної у Вашингтоні, служить багатьом цілям, зокрема, наглядові за світовою економікою та допомозі країнам, економіка яких опинилася в біді.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку, який ще називають Світовим банком, надає допомогу бідним та відсталим країнам світу. Міжнародний валютний фонд (МВФ) зосереджує свою діяльність на наданні консультативних послуг та короткотермінових кредитів країнам, які переживають економічні труднощі.

Головна роль Світового банку, найбільшого з банків розвитку, — простягати руку допомоги країнам, які цього потребують. Заснований 1945 року у Вашингтоні, він почав свою діяльність, спрямовуючи кошти Сполучених Штатів та інших держав на відбудову Європи після другої світової війни. Наприклад, його перші позики були використані на підняття з руїн Голландії, Данії та Франції. У наші дні більшість своїх позик Світовий банк надає країнам «третього світу», і значна частина його коштів надходить із заможних нині держав, задля допомоги яким він колись і був створений.

Як і банки регіонального розвитку, Світовий банк отримує свої кошти від багатих країн-засновників, які в свою чергу надають йому кредити на придбання дешевих позик на світових ринках капіталу. Це дозволяє Світовому банкові позичати ці кошти країнам, які терплять нестатки, на особливо сприятливих умовах.

Щоб подолати основні причини бідності в багатьох відсталих країнах, Світовий банк покладається на підтримку Міжнародного валютного фонду в заохоченні країн-боржників до непростих економічних реформ. МВФ також отримує кошти від заможних країн зас­новників, як-от: Японія, Франція чи Сполучені Штати. Він здійснює нагляд за станом міжнародної монетарної системи і є рятівним колом для країн, економіка яких потрапила в скрутне становище.

Як лікаря до ліжка тяжкохворого, МВФ кличуть на допомогу, коли треба вдихнути життя в недужу економіку. Такий процес «структурної перебудови» є першим і найважливішим кроком до отримання допомоги з інших джерел. Схвалення плану МВФ завжди сприймається як ознака, що країна готова серйозно взятися за свої економічні болячки, прокладаючи шлях для довготермінових позик від Світового банку та з інших джерел.

Економічні ліки, які приписує МВФ, нерідко гіркі на смак. До прикладу, він часто закликає уряди-боржники скорочувати субсидії державному секторові промисловості й наполягає на проведенні суворих антиінфляційних заходів, таких, як підвищення цін на основні товари та послуги. Під час процесу реформування МВФ часто надає тимчасові «проміжні» позики, щоб країна утрималася на плаву, поки вона не одержить довготермінового фінансування.

(З підручника).