ПЕРЕДАЧА ЗВУКА J ТА ГОЛОСНИХ

1) Відповідно до вимови j у словах французького походження передається через ж: жаб>, Ж<нна, жур%; у словах англійського походження — через дж: джаз, дж+мпер, Дж+рсі; у словах іспанського походження — через х: х\нта, Бадах>с.

2) Початкове іе (hie) передається через іє: ієр<рх, ієр<рхія, ієр>г­ліф, але: єзу^т, @на, @на (грошова одиниця Японії), Єрусал_м.

Початкове je передається через є: @всен, @сперсен.

3) Початкові іо, yо, jo передаються через іо, коли в українській мові вони вимовляються як два склади: іон, іоніз<тор, Іон%чне м>ре; через йо, коли вони вимовляються як один склад: йод, й>та, Йорд<­нія, Нью-Й>рк, Й>сип та ін.

4) І, у (а також u німецького дифтонга еu) в позиції між двома голосними (в іноземній мові) в загальних назвах звичайно передаються окремим знаком: конв+єр, ло#льний, пле#да, ро#ль, сакво#ж, сек­в>я, фа#нс, феєрв+рк, але: Гав<йї, Г>йя, Сав>йя, Фейєрб<х; також м<йя (народність), фой@.

5) Залежно від позиції та вимови в українській мові і, у (ігрек) передаються також літерами і, ї та и.

А) І в словах іншомовного походження пишеться:

1) На початку слова: ід+я, інстр\кція, інтернаціон<льний; Індія, Ісп<нія; Ібсен, Ізаб+лла.

2) Після приголосного перед голосним, є та й: гені<льний, діал+к­тика, матері<л, клі@нт, гі@на, революціон+р, р<діус, р<дій, трі\мф, ауді@нція, Віард> та ін.

І в середині слова перед голосним іноді переходить у й: бар’@р, курй>з, серй>зний, ар’єрг<рд, кар’@ра, п’@са.

Іа в кінці слова передається через ія: арт+рія, інд\стрія, іст>рія, х%мія.

3) Після приголосних перед наступними приголосними і в кінці слова в особових іменах і географічних назвах: К<прі, Лісаб>н, Міссіс%пі, Нагас<кі, П>ті, С>чі, Сев%лья, С%дней, Грімм, Росс%ні, Д%зель, лісаб>нський.

! Увага. Власні імена, які стали загальними, пишуться за правилами правопису загальних назв іншомовного походження: д_зель, хоча Д%зель.

4) Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: мерс%, пар%, такс%, жур%, кол%брі, візав%, пар%.

5) Перед наступним приголосним у таких невідмінюваних сло­вах, як гр<тіс, піан%симо й под.

6) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним (правило «десятки»): б%знес, піл>т, вібр<ція, акад+мік, фін<нси, гр<фік, гімн, кін>, арх%в, х%мія, літерат\ра, респ\бліка, комун%ст, н%ша.

! Увага. У ряді слів іншомовного походження, які давно засво­єні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н відповідно до вимови пишеться и: бурм_стер (але бургом%стр), в_мпел, єх_дна, ім­б_р, кипар_с, лим<н, м_ля, мирт, н_рка, спирт, хим+ра та ін.).

И пишеться також у словах, запозичених зі східних мов, переважно тюркських: башк_р, г_ря, калм_к, киндж<л, кис+т, кишл<к, а також у словах церковного вжитку: ди#кон, єп_скоп, єпит_мія, єпитрах_ль, камил<вка, м_тра, митропол_т, христи#нство та ін.

Б) Ї(ї) пишеться після голосного: проз<їк, моз<їка, на^вний, ру^на, Ка^р, Єне^да, Ізма^л.

Але в складних словах, в яких перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишеться і: староіндійський, новоірл<ндський; так само і пишеться після префікса, що закінчується на голосний або приголосний: доістор_чний, антиістор_чний, поінформув<ти; безід+йний, дезінф+кція, дезінформ<ція тощо.

В) И в словах іншомовного походження пишеться:

1)   У загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (правило «дев’ятки»): д_зель, ди­н<мо, дисципл%на; інстит\т; зигз<г; фіз_чний; сист+ма, ситу<ція; цист+рна, ц_фра; реж_м, дж_нси, джиг%т; речитат_в; ш_рма, шифр; бриг<да, риф, ф<брика.

2)   У географічних назвах з кінцевим -ида, -ика: Атлант_да, Ант<рктика, Áрктика, Áфрика, Б<лтика, К>рсика, М+ксика.

3)   У географічних назвах після приголосних ж, ч, ш, щ, дж, ц: Алж_р, Вашингт>н, Вірдж_нія, Жир>нда, Л+йпциг, Цинд<о, Чик<го.

Але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віш%, Шіофок.

4)   У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім j): Р_га, Рим, Пар_ж, Брит<нія, Мадр_д, Ц$рих, але: Áвстрія, Ріо-де-Жан+йро.

5)   У ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в де­яких випадках згідно з традиційною вимовою: Адд_с-Аб+ба, Арген­т_на, Братисл<ва, Браз_лія, Єг_пет, Єрусал_м, Палест_на, С_рія, Сиц_лія, Скандин<вія, Тиб+т та в похідних від них: аргент_нець, аргент_нський та ін.

6)   У словах, запозичених з французької мови, після шиплячих ж, ш пишеться у: брош\ра, жур%, параш\т, а також у словах парф\ми, парфум+рія.

7)   Е передається літерою е: екв<тор, екзамен<тор, іде<л, силу+т, те<тр, фает>н, філ+; Есх%л.

Коли іншомовне е на початку слова вимовляється в українській мові як звукосполучення й+е, воно передається літерою є: Євр>па, європ+єць, єн>т, @ресь; @мен, Євфр<т, Євр<зія.

Є пишеться також після апострофа, е, і, й, ь: бар’@р, п’єдест<л, конв+єр, феєрв+рк, абітурі@нт, паці@нт; Ді@го, Трі@ст, Сь@рра-Ле>не.

Але після префіксів і споріднених з ними елементів пишеться е: діел+ктрик, рееваку<ція, реемігр<ція та ін.

У слові траєкт>рія пишеться є, а у словах про+кт, про+кція й подібних — е.

Вправа 1. Перепишіть слова і вставте, де потрібно, пропущені букви або апостроф. Поясніть правопис слів.

Р…шел…є, Ц…ц…рон, Т…ц…ан, Вандрі…с, Фе…рбах, П…ємонт, Барб…юс, К…юв…є, Н…ютон, Мол…єр, Рос…іні, Рус…о, Лес…інг, Монтеск…є, Лавуаз…є, Руж…є, Тор…іч…ел…і, Верг…лій, Гал…лей, Гр…г, Д…дро, К…пл…нг, Паган…ні, У…тмен, Хем…нгуей, Шексп…р, Ш…л…ер, Пал…адій, Бокач…о, Гр…м… .

Вправа 2. Запишіть слова українською мовою. Поясніть написання літер и та і. Утворіть, якщо можливо, від поданих слів похідні.

І. Дизайн, акциз, амортизационный, аукцион, базис, трикотаж, инфинитив, бистро, лизинг, график, косинус, габарит, гербициды, депозит, дискета, дефицит, идентификационный, гравироваль­ный, диспетчер, гиперинфляция, кредитный, калорифер, джинсы, карантин, инцидент, диапазон, динамика, клиринг, лабиринт, кон­диционер, ратификация, синдикат, цистерна, экипирование, мак­симум, экспроприированный, Сицилия, Тициан, ритуал, ажио, контингент.

ІІ. Плюрализм, периферийный, консорциум, карниз, керосин, син­тез, дизель, муниципальный, пансион, кодификационный, миксер, ликвидность, экспозиция, дилер, инвентаризация, гуманизм, дезин­теграция, сертификат, рефрижератор, маркетинг, легитимный, кон­сорциум, крепдешин, номинал, радиатор, линолеум, консалтинг, инжиниринг, инициатор, Аргентина, Мадрид, Чикаго, Алжир, Британия, Пакистан, тираж, казино, аудитор, приоритет, привилегированный, дилемма.

● Поясніть значення підкреслених слів і складіть з ними речення.

Вправа 3. Перепишіть речення. Підкресліть запозичені слова і поясніть правопис літер и та і.

1. Внутрішні фактори охоплюють індивідуальні і професійні здібності людей, які стають на шлях підприємницької та комерційної діяльності. 2. Уряд країни проводить активну політику, яка спрямована на підтримку і розвиток кооперації, що існує нині між великими фірмами і малими підприємствами. 3. Комерційні та підприємницькі структури зацікавлені у факторингових та лізингових уго­дах, оскільки завжди відчувають гостру нестачу готівки. Лізинг — це метод зростання ефективності економіки, який дає можливість вижити і великим і дрібним підприємствам, що потрапляють у скрутне фінансове становище і не можуть робити великі капітало­вкладення. 5. Інсайдер — це особа, яка володіє конфіденційною діловою інформацією завдяки своєму службовому становищу, і саме тому вона не може укладати контракти і консультувати третіх осіб.

(З газет).

Вправа 4. Прочитайте і запишіть іншомовні власні назви. Поясніть в них правопис літер и, і, е, є.

Китай, Вашингтон, Греція, Венеція, Іспанія, Ібсен, Палестина, Атлантика, Фауст, Шоу, Париж, Рига, Рим, Голсуорсі, Лавуазьє, О’Генрі, Гюго, Гете, Рив’єра, Монтеск’є, Мюнхен, Готьє, Мольєр, Ньютон, Данте, Гойя, Есхіл, Еквадор, Флобер, Лютер, Гаага, Горн, Франція, Шиллер, Фейєрбах, Віардо, Оссіан, Ніл, Дідро, Анрі, Флорида, Корсика, В’єтнам, Кельн, Дельфи, Вавилон, Мюллер, Рафаель, Буало, Россіні, Рюген.

Вправа 5. Перепишіть текст, підкресліть слова іншомовного походження, поясніть їх правопис. З’ясуйте значення виділених слів.

Зовнішні відносини в економічному житті кожної країни відіграють неабияку роль.

Основними принципами торговельної політики будь-якої держа­ви повинні бути:

1)   міжнародний поділ праці замість автаркії;

2)   конкуренція у світовому масштабі замість зведення торгових бар’єрів;

3)   вирівнювання інтересів замість конфронтації.

Дотримання цих принципів забезпечить значне розширення економічного та виробничого співробітництва між країнами. Чимало держав проводять також ліберальну політику зовнішньої торгівлі, зменшуючи мито та знімаючи певні обмеження зовнішньої торгівлі.

Інтеграція у світову економіку — складний процес, який вимагає взаємного пристосування країн не лише в економічній, а й в інших сферах (суспільній, культурній, науковій тощо).

(З журналу).

Вправа 6. Запишіть слова іншомовного походження і правильно вставте літери и та і, поясніть правопис слів.

С…мптом, ф…нанси, економ…ка, такт…чний, д…пломант, рекомендац…йн…й, …дент…чн…й, ор…г…нал, екв…валент, кред…т, гр…ф, л…нгв…ст…ка, …нформат…ка, експер…мент, теор…я, каз…но, б…знесмен, р…тор…ка, д…ференц…йн…й, аналог…ія, гарант…я, вар…ант, …м…грац…я, еп…лог, …люстрац…я, л…м…ту­вати, ф…ксувати, асоц…ац…я, акред…тац…я, маркет…нг, д…лер, л…з…нг, маг…стр, ауд…т, арб…траж, стат…ст…ка, естет…ка, еск…з, ст…ль, ф…рма, педагог…ка, юр…ст, ф…л…ал, с…стема, пер…од…ка, м…н…стр, к…ловат, кл…н…ка.

Вправа 7. Перепишіть текст, визначте стиль та основні реквізити документа. Знайдіть слова іншомовного походження, поясніть правопис голосних в них.

Заступнику директора

Інституту української мови

Гальченку О. М.

Доповідна записка

23.02.99                                                                                  м. Київ

Згідно з розпорядженням Міністерства освіти і науки України лексикографічним відділом підготовлені матеріали до нового «Українсько-російського словника економічних термінів».

Інформаційно-обчислювальний центр Інституту у зв’язку з великою кількістю фактичного та ілюстративного матеріалу перевантажений. Для якісного укладання і видання словника виникла необхідність залучення інших комп’ютерних центрів для машинної обробки матеріалів. Цю роботу ефективно виконає обчислювальний відділ Інституту кібернетики Академії наук України.

Прошу узгодити це питання з Інститутом кібернетики.

Завідувач відділу (підпис)                                     О. С. Михальченко.