ОСНОВНІ ПРАВИЛА УКРАЇНСЬКОЇ ПУНКТУАЦІЇ

КРАПКА

Крапка ставиться:

1. У кінці розповідного речення: Людина включається у виробничий процес з економічних міркувань.

2. У кінці рубрик переліку, коли вони досить розвинуті й кожна з них становить закінчене речення:

Збори студентського активу університету ухвалили:

1. Посилити контроль за відвідуванням студентами лекцій і практичних занять протягом навчального року.

2. Активізувати роботу студентського активу серед студентів з метою піднесення їхньої успішності.

3. Як знак незакінченості слова на письмі, на місці скорочення слова: т. або тов. (товариш), проф. (професор), викл. (викладач) і под.

Крапка не ставиться:

1. У кінці заголовків, на вивісках і штампах: Акт, Наказ та ін.;

2. В абревіатурах між складовими частинами: ООН, АЕС, вуз, юннат;

3. У скороченнях назв метричних мір: г (грам), м (метр), мм (міліметр).

4. У кінці слів автора перед дужками, в яких подається його прізвище:

І один у полі — воїн (Ю. Дольд-Михайлик).

Він жив на самому кінці села, там, де глибокий яр входив у ліс вузьким клином (І. Нечуй-Левицький).

Рідний дім залишається в серці, як далеко від нього не йди
(Г. Чубач).