ДУЖКИ

У дужки беруться:

1. Підзаголовки, пояснення іншомовних і маловідомих слів тощо:

Мова і час (Розвиток функціональних стилів української мови).

Вокатив (кличний відмінок) — форма іменника, що означає особу, до якої звертаються.

2. Вставні слова та вставні речення:

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині (Т. Шевченко).

3. Ремарки в драматичних творах при прямій мові дійових осіб:

Куниця (хапає її руки і притягає до себе…). Ольго! Ольго, рідна! Ти жива… (О. Корнійчук).

4. Фрази, що вказують на ставлення слухачів до слів (промови) якоїсь особи:

(Рух у залі). (Оплески). (Сміх у залі).

5. Прізвище автора, що стоїть після цитати, наведеної з його творів

Україно моя! (А на серці тривога).

Я не можу про тебе забути ніде (В. Швець).

Вправа 1. Перепишіть речення, поясніть уживання дужок у них.

1. Людина, яка змагається не для того, щоб здивувати світ, якого для неї не існує й яка теж не існує для світу (о, що таке людина серед 200 мільйонів, а тим більше серед 2 мільярдів! Піщина!), а для того, щоб своє маленьке «я» зберегти від моральної ганьби й позорища перед самим собою, від смерті, перед якою звичайна смерть героїв — велике, недосяжне щастя (І. Багряний). 2. Віктор глянув на батька, на його довгі вуса, на примружені очі (їх так мружив тільки тато), і серце огорнуло тепло й ніжність (О. Донченко). 3. В цих оповіданнях… ще чимало «романтичного полину» (вираз самого автора), проте в сміливих яскравих мазках уже вгадується майбутній художник-новатор (О. Гончар). 4. Народився Степан Васильченко (справжнє його прізвище Панасенко) 1879 року на Чернігівщині, в старовинному містечку Ічні, яке не раз згадується в нашій історії
(О. Гончар). 5. Хтось (здається, Потебня) зауважив, що слово в художньому творі, окрім прямого предметного значення, має ще свій стилістичний ореол (О. Гончар). 6. Кажуть, хто з такими ямочками (на щоках) — щасливий… (М. Шаповал). 7. Можна стверджувати, що в романах Ю. Смолича гротеск, коли ми вже його там знайдемо в чистій формі (в тому я не дуже впевнений), використовується в ключі, сказати б, романтичному (П. Загребельний).

Вправа 2. Перепишіть речення, розставте розділові знаки. Пригадайте різницю між вставними словами, словосполученнями, реченнями та вставленими кон­струкціями.

1. І повне все було невидимих чудес, і все сотворене здавалось лиш сьогодні! (М. Рильський) 2. Петро Йосипович Панч (справжнє прізвище Панченко) народився 4 липня 1891 року в містечку Валки на Харківщині в бідній селянській родині (П. Загребельний). 3. Він головою в такт мелодії кивав це взагалі була його питома риса і певне перед ним в ту хвилю пролітав далекий сон: хати, повитий хмелем ліс, окучерявлений вербовим колом став. 4. Зрештою, вчені сперечалися і щодо походження назви міста Житомир центр торгівлі житом, від слів «жити мирно», община чи мир житичів тощо, але це вже питання часткове. Для мене особисто Житомир — місто моєї душі (В. Шевчук). 5. Взагалі гори, а особливо море завжди, до самого кінця життя навіювали на нього Тичину… настрій величально-філософський (Л. Новиченко). 6. Старенька! Вибачте на жаль це справді так! Можливо десь тепер, надівши окуляри, ви прочитаєте по знаку кожен знак, ці строфи… (М. Рильський).

Вправа 3. Перекладіть текст українською мовою і поясніть уживання розділових знаків.

Анализ деятельности маркетинговой службы предприятия является отправной точкой для изменения управления кадрами предприятия, совершенствования организации научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, трансформации производства в соответствии с изменяющимися запросами рынка. Необходимо регулярно проводить ситуационный анализ состояния деятельности на рынке. Это открывает возможность оценить проделанную работу, ее результаты, вскрыть резервы и упущенные возможности… При этом оценивается решение стратегических задач предприятия (правильность выбора главных целей, реализация потенциалов рынков сбыта и т. д.), а также задач тактических (контроль за объемами и результатами продаж, реакцией покупателей на приобретение товаров фирмы и т. д.).

(З журналу).

Вправа 4. Перепишіть речення, поясніть уживання дужок та інших розділових знаків у них.

1. Нам добре відомо (і про це теж говорив Олексій Максимович), що фольклорний елемент відіграв колосальну роль у формування творчого методу й світогляду самого Горького (М. Рильський). 2. А ду­же вовкові не хочеться умерти (Бо ще він не нажився, бач!). А гірше од людей — од видимої смерті… (Л. Глібов). 3. Днина чудова. (Тепер у нас така погода, якої, здається, ціле літо не було.) Ми підіймаємось все вище та вище (М. Коцюбинський). 4. А з тої бурі полум’я, над котрим кружляє, каркаючи, ворон («і як він собі крил не обсмалить?» — думає Тихович), з того пекла вогненного виразно долітає до його вуха Маріорин лемент… (М. Коцюбинський). 5. На­талка (кладе роботу). Через мою непокірність ви біду терпите, мамо? (І. Котляревський). 6. Петре! Нещастя моє не таке, щоб грішми од його одкупитись: воно (показує на серце) тут! (І. Котляревський).

Вправа 5. Перепишіть речення і поясніть уживання лапок та інших розділових знаків.

1. Чужих слів уникав, а як траплялися «консерватори», «бюджет», кожне з’ясовував (А. Головко). 2. Хоча старшина нерідко й портав Хому за його «язичництво», проте симпатизував подолякові (О. Гон­чар). 3. Він — «Т. Г. Шевченко — поет цілком народний. Він вийшов з народу, жив з народом і не тільки думкою, а й обставинами життя був з ним міцно і кровно зв’язаний» (М. Добролюбов). 4. «Шевченко, Пушкін, Міцкевич — люди, що втілюють дух народу з найбільшою красою, силою й повнотою», — відзначав М. Горький. 5. Те «хха» зупинило його серед хати (М. Коцюбинський). 6. Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сії слабосилої, хворої дівчини (І. Франко). 7. Казав пан: «Кожух дам», та слово його тепле (Нар. творчість).

Вправа 6. Диктант з коментуванням. Поясніть вживання (невживання) лапок при власних назвах.

Журнал «Дніпро», підручник «Економіка», банк «Аваль», гімн «Ще не вмерла Україна», фірма «Прогрес», стадіон «Спартак», команда «Динамо», видавництво «Либідь», поема «Кавказ», завод «Електронмаш», Київський національний економічний університет, Київенерго, літак ТУ-104, макінтош, форд, горіх Бомбе, тюльпан «Чорний принц».

Вправа 7. Запишіть текст. З’ясуйте, зразком якого стилю мовлення є поданий текст. Поясніть уживання дужок та написання іншомовних слів.

Віндифікація означає витребування власником майна, яке знаходиться в даний момент в чужому незаконному володінні. Здійснюється віндифікація за допомогою віндикаційного позову, який подається власником вибулого з його володіння майна до незаконного його володільця. Такий позов подається громадянином до суду (однією юридичною особою до іншої — до арбітражного суду). Правом на подання такого позову наділяються також особи, які не є власниками. Але володіють майном на підставі закону або договору (ст. 48 Закону «Про власність»).