Четверта відміна

Однина

1. У називному, знахідному та кличному відмінках однини імен­ники четвертої відміни мають закінчення -я, після шиплячого -а: чаєн#, гусен#, дит#, козен#, плем’я; лош<, курч<, коліщ<.

2. У родовому відмінку однини вживаються форми на -ят-и (після шиплячого -ат-и) та -ен-і: голуб’#ти, гус#ти, дит#ти; лош<ти, курч<ти, коліщ<ти; %мені (та ім’я), пл+мені (та пл+м’я).

3. У давальному відмінку однини вживаються форми на -ят-і (після шиплячого на -ат-і) та -ен-і: гус#ті, дит#ті, козен#ті; курч<ті, лош<ті; %мені, пл+мені.

4. В орудному відмінку однини вживається форма (без суфікса
-ат, -ят) на -ям (після шиплячого –ам), а іменники із суфіксом -ен- мають паралельні форми на -ен -ем і -ям: галчен#м, гус#м; дит#м, козен#м; курч<м, лош<м; %менем і ім’#м, пл+менем і пл+м’ям.

5. У місцевому відмінку однини вживаються форми на -ят-і (після шиплячого -ат-і) та -ен-і: на галчен#ті, на гус#ті; на курч<ті; в %мені, у пл+мені.