ПАМ'ЯТІ МОГО БАТЬКА - ЙОСИПА ГРИГОРОВИЧА - ПРИСВЯЧУЮ

ХРЕСТ БАТЬКОВІ

Коли я чую жалібне подзвіння

І бачу цвинтар чи могильний пагорб,

Враз про синівську згадую повинність —

На батьковій могилі звести надгроб.

Пробач мені, небіжчику мій перший,

Що я, життя дописуючи повість,

Звів пам'ятник тобі у свому серці,

А ще на цих двох клаптях паперових.

Нехай усі, хто звик до обелісків,

З паперу цього, як з плити читають,

Що ти весь вік беріг у серці іскру

Лихому злу не датись на поталу;

Що покладався весь свій вік на працю,

Що чесний був за всякої  умови,

Що, попри всі погроми розбишацькі,

Любив і пісню рідну й рідне слово;

Що ти не був жорстокий, заздрий, мстивий,

Що не вдававсь ніколи до диктату,

В очах же злих, неситих і чванливих

Був "диваком", "святим", "простакуватим".

Тож будьмо, батьку, й далі диваками!

Я і собі кохаюся в дивацтвах,

І хрест цей, щоб жила про тебе пам'ять,

Твоїм і нашим виздобив багатством!

Барашево-79/Дентон-93

Просто вбейте в гугле работа для вас москва и вы найдете все что вам нужно!