12.5. Перспективні розрахунки населення

Завданням статистики населення є не лише аналіз існуючого демографічного стану чи процесу, а й моделювання таких станів і процесів. Моделюванням визначаються прогнозні значення чисельності та складу населення (перспективні розрахунки), а також реставруються втрачені дані далекого чи близького минулого (ретроспективні розрахунки).

Перспективні розрахунки — це обчислення очікуваної чисельності та статево-вікової структури населення певного регіону.

Залежно від широти регіону перспективні розрахунки можуть здійснюватись як для Земної кулі в цілому, так і для окремих континентів, країн, регіонів, етносів.

Розрізняють короткострокові, середньострокові та довгострокові перспективні розрахунки населення.

Короткострокові — здійснюються, як правило, на міжпереписний період і стосуються чисельності й статево-вікового складу населення країни та її регіонів. Період упередження становить до п’яти років.

Середньострокові — здійснюються на перспективу тривалістю у 20—30 років, або іноді на 10- чи 15-річний період і стосуються лише загальної чисельності населення країни та її регіонів.

Довгострокові — здійснюються на перспективу, що дорівнює 50—100 рокам і стосуються лише загальної чисельності населення країни.

Перспективні розрахунки ґрунтуються на даних переписів населення, поточного обліку, а також теоретичних моделей імовірнісного характеру (таблиць смертності населення та плідності жінок). Проте ймовірності вмерти або народити чергову дитину не є сталими в часі. Короткострокові перспективні розрахунки виконуються за припущення, що зберігається існуючий постійний режим відтворення населення на період прогнозу. Середньо- та довгострокові розрахунки здійснюються за припущення змінного режиму відтворення.

Короткострокові перспективні розрахунки загальної чисельності населення країни (регіону) здійснюються коригуванням чисельності населення за матеріалами останнього перепису на природний та механічний приріст у міжпереписний період. Тоді чисельність населення на початок року обчислюватиметься так:

.

За умов збереження існуючої швидкості зміни чисельності населення протягом прогнозного періоду застосовується також формула

,

де  — середньорічний коефіцієнт загального приросту населення, ‰; n — кількість років у прогнозному періоді. При цьому

.

Короткострокові перспективні розрахунки чисельності населення для окремих статево-вікових груп виконуються методом компонентів (вікових пересувань). Метод компонентів полягає в поступовому переміщенні населення кожної вікової групи до наступної групи множенням вихідної чисельності тієї чи іншої групи на ймовірність дожити до наступного року, притаманну кожному віку.

Такі розрахунки ґрунтуються на матеріалах останнього перепису населення й даних таблиць смертності та плідності.

Перспективна чисельність осіб кожної вікової групи  визначається за формулою

,

де  — чисельність населення х-вікової групи на момент останнього перепису, P_x — коефіцієнт дожиття до наступного х + 1 віку за даними таблиці смертності для населення з постійним режимом відтворення.

Приклад перспективних розрахунків повікової чисельності населення методом компонентів наведено в табл. 12.3.

Таблиця 12.3

ФРАГМЕНТ ПЕРСПЕКТИВНИХ РОЗРАХУНКІВ
ЧИСЕЛЬНОСТІ ХЛОПЧИКІВ УКРАЇНИ
ЗА ДАНИМИ ОСТАННЬОГО ПЕРЕПИСУ

Так, число хлопчиків, вік яких у перший рік після перепису досягне одного року, становило 369 049 осіб:

= 370680 · 0,9956 = 369049;

на другий рік після перепису з числа народжених у рік перепису дворічного віку досягнуть 368495 осіб:

= 369049 · 0,9985 = 368495.

Проте невизначеною залишається чисельність новонароджених для кожного прогнозованого періоду. Для її обчислення застосовують табличні (іноді фактичні) вікові коефіцієнти плідності жінок , а також дані останнього перепису населення про чисельність жінок дітородного віку  у кожній х-віковій групі. Тоді чисельність усіх новонароджених у прогнозному році

.

На підставі загальної чисельності новонароджених можна визначити чисельність дівчаток та хлопчиків згідно з реальною статевою структурою новонароджених. Так, прогнозна чисельність новонароджених дівчаток

,

де δ — частка дівчаток серед усіх новонароджених. Тоді прогнозна чисельність новонароджених хлопчиків

.

Отже, розглянутий метод застосовується за умов незмін-
ності режиму відтворення протягом періоду прогнозування. Таке припущення можливе тільки для короткострокових прогнозів.

Середньо- та довгострокові перспективні розрахунки мають ураховувати, з одного боку, існуючу тенденцію зміни чисельності населення, а з іншого — вплив окремих факторів інтенсивності природного руху та міграції.

Перша задача розв’язується побудовою моделі тренду, а друга — регресійної трендової моделі.

У разі спрощених розрахунків застосовуються такі трендові моделі: лінійна, якщо чисельність населення змінюється за арифметичною прогресією; експонента, якщо чисельність населення змінюється за геометричною прогресією; параболічна, якщо
чисельність населення змінюється з поступовим скороченням ланцюгових абсолютних приростів із переходом до їх від’ємних значень.

Саме така тенденція зміни чисельності останнім часом спостерігається в Україні.

Коли йдеться про перспективні розрахунки, слід брати до уваги також вплив міграційних процесів, особливо в регіонах з високою рухливістю населення. Перспективні розрахунки з урахуванням впливу міграції виконуються в двох напрямках: для кожної вікової групи населення та для населення регіону в цілому.

Перспективна чисельність населення регіону в цілому

,

де  — фактичний середньорічний темп зростання (скорочення) чисельності населення. Як бачимо, формулу виведено за припущення, що з усіх мігрантів лише одна половина братиме участь у процесі відтворення населення цього регіону, а друга — у регіоні входу мігрантів.

Урахування впливу міграції на чисельність та статево-вікову структуру прогнозного населення дуже важливе, оскільки міграційні потоки впливають на процеси відтворення населення, оновлення трудових ресурсів.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які з наведених категорій використовуються при розрахунку балансу категорій населення:

1) тимчасово відсутнє населення;

2) наявне населення;

3) юридичне населення;

4) постійне населення;

5) тимчасово присутнє населення.

2. Які з наведених вікових контингентів населення слід обрати для обчислення коефіцієнта старіння та коефіцієнта демографічного навантаження особами, вік яких перевищив працездатний:

1) ;

2) ;

3) ;

4) ;

5) ;

6) .

3. Обчисліть загальний коефіцієнт смертності населення регіону, якщо відомо, що рівень смертності чоловіків становив 13,8‰, а жінок — 11,7‰, при цьому частка чоловіків у всьому населенні дорівнювала 47%.

4. Яких значень набуватимуть частки a та b при обчисленні коефіцієнта смертності немовлят, якщо відомі дані: кількість померлих на першому році життя — 195, у тому числі з народжених у поточному році — 156, а в попередньому — 39; кількість народжених у поточному році — 14112, у попередньому— 14505.

5. Які з наведених показників можна обчислити, коли відомо, що сума вікових коефіцієнтів плідності жінок з 5-річним інтервалом дорівнює 291,4‰ (обчисліть та інтерпретуйте результати):

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

6. Визначіть коефіцієнти прибуття та механічного приросту населення, коли відомо, що коефіцієнт рухомості становить 29‰, а коефіцієнт вибуття 13‰.

7. Як за даними табл. 12.3 знайти чисельність хлопчиків, народжених у році перепису, які досягнуть 3-річного віку на третій рік після перепису?

8. Якою буде чисельність населення регіону через 8 років, якщо в поточному році вона становила 2,6 млн осіб, а її середньорічне скорочення дорівнювало — 2%?