2.1.3. Термінологічний словник

Визначник — подія, характеристика чи якийсь інший окреслений фактор, що викликає зміну в стані здоров’я або в інших характеристиках.

Епідеміологія — дослідження розподілу та визначників станів і подій, що стосуються здоров’я в певній популяції, та застосування цих досліджень для розв’язування проблем медицини та охорони здоров’я.

Здоров’я — стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних дефектів.

Каузальний (від лат. сausa — причина) — причинний.

Медицина — наука і практична діяльність, спрямовані на збереження та зміцнення здоров’я людей, запобігання хворобам та лікування їх.

Метод — спосіб, прийом або система прийомів розв’язування якої-небудь задачі, досягнення мети, пізнання дійсності.

Методика — сукупність методів, обумовлена метою дослідження.

Методологія — система принципів наукового підходу до вивчення об’єктивної реальності. Іншими словами — це принципи вибору, розробки методів і методик наукового дослідження.

Популяція — загальна сукупність мешканців даної території чи країни, що має здатність до самовідтворення. Коли йдеться про вибірки, популяція може означати сукупності, з яких береться вибірка, не обов’язково все народонаселення [24, 25, 82]. У широкому розумінні — сукупність особин певного виду організмів, що здатні до вільного схрещування, населяють певну територію і деякою мірою ізольовані від сусідніх популяцій.