Важливою складовою діяльності менеджера є етап приймання, зберігання та перероблення інформації про об’єкт управління. Головними психічними процесами , що забезпечують перебіг цього етапу, є когнітивні (пізнавальні) процеси відчуття, сприймання, мислення, уяви, уваги, пам’яті.

Першу інформацію про властивості предметів і явищ довкілля отримуємо за допомогою перцептивних процесів - відчуттів (зорових, слухових, нюхових, смакових, тактильних, статичних та кінестетичних), як відповідь організму на сенсорні стимули, що відбувається на рівні нервової діяльності сенсорних органів; та сприймання.

Сприймання – це процес інтерпретації, аналізу та інтеграції усієї сенсорної інформації. Що більше різноманітних відчуттів, тим точніше сприймання (простору і часу). Відбувається в нервовій системі на рівні мозку. Сприймання є вибірковим, тобто злежить від мети, професії, уваги, інтересу.

Сприйняття (перцепція) формує чуттєвий досвід керівника та визначається своєрідністю особистості, характером та обсягом інформації.

Важливу роль в управлінській діяльності грають індивідуальні стилі сприйняття:

1.      Синтетичний – характеризується схильністю до узагальненого відображення явищ та визначення загального, основного їх змісту.

2.      Аналітичний - характеризується схильністю до виокремлення частин, деталей, дрібниць.

3.      Аналітико-синтетичний – характеризується комбінацією цих особливостей при меншому прояву кожної. (Найкращий для управлінської діяльності).

4.      Емоційний - характеризується підвищеною емоційною реакцією на ситуацію, що заважає її адекватному сприйняттю. (Найгірший для управлінської діяльності).

Узагальненою характеристикою сприйняття є спостережливість, що характеризує вибіркову, довільну, усвідомлену та пов’язану з оцінкою на основі минулого досвіду фіксацію важливих та найсуттєвих особливостей ситуації.

Пізнавальні процеси в управлінській діяльності виступають як міжособистісне сприйняття, як соціальна перцепція.

Форми соціальної перцепції:

1.      Індивідуальна – сприйняття людини людиною в залежності від її належності до певної соціальної групи (свій – чужий).

2.      Сприйняття індивідом деяких груп в цілому (свої – чужі).

3.      Сприйняття групами інших груп (міжгрупове).

4.      Самосприйняття групою себе.

Дуже низька та дуже висока повнота та точність перцепції характеризується меншою ефективністю діяльності керівника, на яку впливає маргінальність його статусу, тобто належність до декількох референтних груп. При цьому виділяють дві групи керівників:

1.      Орієнтовані на вимоги вищестоящих рівнів управління.

2.      Орієнтовані на підлеглих. Характеризується більшою точністю перцепції.

Основні особливості сприйняття керівником підлеглих:

1) Ефект генералізації – перенесення враження про підлеглого на оцінку його характеристик.

2) Завищення оцінок тих підлеглих, які підтримують керівника та навпаки.

3) Завищення оцінок тих підлеглих, які мають однакові думки з керівником та навпаки.

4) Керівник блокує інформацію, яка поступає від осіб, які мають негативну з його боку оцінку.

Сприйняття керівника групою для ефективності його діяльності повинна відповідати наступним нормативам:

1)      “Один з нас”.

2)      “Подібний більшості з нас”.

3)      “Кращий з нас”.

4)      Відповідає очікуванням членів групи.

До феноменів соціальної перцепції відносяться:

“Ефект ореола” (галоефект) – загальне враження про людину переноситься на оцінку його невідомих рис.

Ефекти стереотипізації:

“Ефект первісності” (першого враження) – сильна переоцінка першої інформації про людину та її висока стійкість до іншої інформації в подальшому (слабка корекція).

“Ефект новизни” – остання інформація про речову поведінку знайомої людини є суб’єктивно більш значимою. (важливість останнього слова).

Помилки моделювання на основі неадекватної доперцептивної установки під впливом стереотипів.

“Ефект поблажливості” (снисходительности) – гіпертрофоване позитивне сприйняття керівником демократичного або ліберального стилю підлеглих при недооцінці негативних, щоб не виникало особистих конфліктів.

“Ефект гіпервимогливості” у керівників авторитарного стилю управління.

“Ефект фізіономічної редукції” – поспішний висновок про психологічні характеристики людини на основі його зовнішності.

“Ефект негативної асиметрії початкової самооцінки” – спочатку інша група сприймається більш якісно ніж своя.

“Ефект внутрішнього групового фаворитизму” – позитивне сприйняття членів своєї групи на противагу членам іншої. Протекціонізм.

Феномен “презумпції взаємності” сприйняття людиною відношення до нього з боку оточуючих як подібне його власному відношенню до них.

Феномен “припущення про подібність” – інші значимі для індивіда люди сприймають оточуючих подібно йому.

Феномен ігнорування інформаційної цінності того, що не трапилось.

Феномен казуальної атрибуції - люди виправдовують свою поведінку ситуаційними факторами, а поведінку інших – особистісними факторами (психологічними властивостями).