Організаційна функція керівника включає два основних аспекта – організацію виконання та організацію управління. Між керіником та виконавцем часто існує ряд проміжних рівнів управління. Тому в крупних організаціях керівники, особливо вищого рінвя, проводять не стільки організацію виконання, скільки організацію ієрархії рівнів управління, коли ключову роль грають процеси делегування повноважень. Але існують певні труднощі психологічного плану, що заважають ефективному делегуванню. Найбільш значимимі з них є наступні.

1. Впевненість керівнка в тому, що він сам все зробить краще за всіх. Це призводить до перевантаження керівника дрібними справами, відволікання від основних функцій, блокування ініціативи підлеглих.

2. Відсутність здатності керувати. Керівники не взмозі усвідомити розподіл роботи між підлеглими.

3. Відсутність довіри до підлеглих. Призводить також до зворотньої недовіри до начальника з боку підлеглих.

4. Боязнь ризику. Побоювання, що делегування викличе проблеми, за як ітреба відповідати.

5. Нерозвинута система контролю. Призводить до побоюваннь щодо неможливості контролювати виконання повноважень, що делегуються.

6. Побоювання втрати авторитету через краще виконання завдань підлеглими.

7. Побоювання втрати престижу через поділ владою.

8. Гіперделегування. Прекладання своїх функцій на інших через некомпетентність, слабку психологічну структуру.