Під працездатністю розуміють здатність і тривале збереження оптимальних показників праці.

Коливання працездатності обумовлено психологічною і фізичною пристосованістю організму до різним тимчасовим циклом:

1)      24-годинний біологічний ритм. Найвища активність спостерігається в період з 12 до 15 годин, найнижча з 0 до 5 ранку;

2)      коливання впродовж тижня: понеділок – низька працездатність; середина тижня – підвищення працездатності; кінець тижня – падіння;

3)      річний цикл. Індивідуальна залежність від часу року: від періодів роботи і відпустки й особистих біоритмів зв'язаних з моментом народження людини.

4)      карєрний цикл. Залежність від початку роботи на посаді, швидкості адаптації, психологічних процесів вигорання, професійної компетентності.

Тривалість фаз працездатності залежить від функціонального стану людини, що поділяється на:

-          оптимальний;

-          несприятливий

Вирішення проблеми  зниження працездатності можуть усунуться за допомогою переструктурування роботи.

Способи переструктурування:

1)      Ротація – через визначений час працівники змінюють свої задачі на нові.

2)      Розширення організацій за рахунок додаткових задач (сполучення операцій).

3)      Збільшення ступеня контролю над плануванням і виконанням роботи самим працівником.

4)      Збільшення ступеня волі співробітника через розширення кола задач і передачу права прийняття рішень.

5 ключових характеристик побудови роботи:

1)      розмаїтість застосовуваних навичок.

2)      ідентичність задачі через поняття її працівником

3)      значимість задачі. Чим важливіше задача, тим вище цінується робота.

4)      ступінь волі при виборі способів діяльності і прийнятті рішень.

5)      зворотний зв'язок, має на увазі імовірність працівника оцінювати самостійно результати своєї роботи.