Особистість – це соціалізований індивід, це соціальна якість людини, її сутність не в унікальності, а в соціальності. Людина народжується індивідом, а особистістю стає в процесі соціалізації. Вона залежить від середовища, в якій існує людина, соціально-економічної формації, культури, тобто від соціальних характеристик оточення. Людина як особистість розглядається з точки зору суспільних функцій, ролей та місця, яке займає людина в суспільній структурі.

При вивченні особистості акцент робиться на конкретно-історичні особливості психологічних якостей та внутрішньої структури особистості як суб’єкта відносин, на процес становлення людини як особистості (соціалізація).

Становлення людини як особистості відбувається в трьох сферах:

1. Діяльність.

2. Спілкування.

3. Самосвідомість.

Структура особистості включає:

-          групи психічних процесів (пізнавальні, вольові, емоційні, регулятивні, комунікативні)

-          блоки властивостей особистості

-          мотиваційну сферу особистості (джерело спонукальних сил поведінки)

-          психічні стани

Психічні процеси утворюють три основні підсистеми:

-          когнітивну, яка узагальнюється в інтелекті керівника;

-          регулятивну, з таким провідним процесом організації діяльності як прийняття рішення;

-          комунікативну, з управлінською рефлексією.

Індивід стає особистістю завдяки функціональної єдності трьох основних блоків психологічних елементів. Та залишається особистістю, доки зберігається ця єдність.

1.       Блок біологічно обумовлених якостей особистості (нейродинамічний рівень). Об’єднує елементи психології особистості, які обумовлені її статтю, віком, темпераментом, фізичною конституцією (індивідуально-неповторні риси).

2.       Блок біосоціальних якостей особистості (психічний рівень). Охоплює індивідуальні особливості пізнавальних , емоціональних та вольових процесів - пам’яті, мислення, мовлення, відчуттів та сприйняттів, уявлення, почуттів та інших загальнолюдських рис. Вони є функціями мозку та залежать від його стану, тобто від розвитку природних можливостей в суспільних умовах.

3.       Блок соціально обумовлених якостей особистості (соціальний рівень). Охоплює соціально-специфічні риси (ієрархія мотивів, ціннісні орієнтації, інтереси, ідеали, принципи, ролі та ін.). Елементи блоку виникають та розвиваються з накопиченням досвіду, знань тощо.

Біологічні, біосоціальні та соціальні якості поєднуються в характері, здібностях та спрямованості особистості.