Психологічні дослідження почалися з 19 сторіччі. У першу чергу вивчалася рухова діяльність людини.

Еволюція розвитку економічної психології почався з вивчення механічних систем людина-машина з питань психічних явищ. який регулюють рухову активність робітника.

Виниклі проблеми зі спеціалізацією праці призвели до появи психології праці, що вивчала особистість у взаємодії з засобами і предметами праці. Подальша криза підвищення ефективності призвела до появи соціальної психології праці, що вивчала неформальні взаємовідносини в колективі.

Подальші удосконалення й ускладнення механізмів призвело до появи економічної психології виробництва.

В даний час існує психологія управління як сукупність досягнень таких психологічних галузей як психологія особистості, соціальна психологія, психологія праці, інженерна психологія, психологія бізнесу й ін.

Аналіз світових соціально-економічних процесів із невблаганною логікою дає зрозуміти, що проблеми сучасного управління вже не вирішуються на основі жорстко диференційованих дисциплінарних підходів, що старий стиль управління вже не дає навіть задовільних результатів.

Парадигма, що іде в минуле, (модель) керування домінувала декілька сотень років. Її основу складала впевненість у тому, що для розуміння динаміки поведінки будь-якої складної системи достатньо вивчити властивості її частин. Нова парадигма потребує розуміння окремих елементів на основі аналізу динаміки системи в цілому.

Традиційна модель управління увагу менеджера націлювала майже винятково на економічні цілі. Нова модель, відображаючи інтеграцію економічних і соціальних процесів, ставить у фокус уваги, вводить у коло цілей менеджера і соціальні задачі - забезпечення зайнятості, гуманизацію умов праці, розширення участі в управлінні й інше.

Колишня система мислення оперувала принципами необмеженого росту, що розумівся в чисто кількісних термінах - як максимізаця прибутку і збільшення валового національного продукту. Нова система мислення оперує поняттям "рівновага", тобто такого стану суспільства, при якому задоволення нинішніх потреб не повинно зменшувати шанси майбутніх поколінь на гідне життя. Менеджер, що діє в рамках нової концепції мислення, буде досліджувати вплив будь-яких дій із погляду їхніх наслідків для стану рівноваги.