Характер – це індивідуальне, неповторне сполучення найбільш суттєвих та стійких психологічних рис особистості, які постійно проявляються в спілкуванні та різних видах предметно-практичної діяльності. Характер – це типові реакції індивіда на різні ситуації. Він формується як результат постійної взаємодії психологічних особливостей соціального мікросередовища, культурно-історичних особливостей нації, нейродинамічних якостей індивіда. Нова риса характеру формується в реальній ситуації, яка повинна бути пережита, а потім закріплена.

Структура характеру складається з поведінки (форма) та зміст - у відношеннях до різних сфер життя (діяльності, іншим людям, до самого себе, матеріальних речей), що формують чотири групи властивостей характеру:

працелюбність – лінь

добросовісність – безвідповідальність                    відношення до діяльності

дисциплінованість – нехлюйство

ввічливість – грубість

доброзичливість – заздрісність

товариськість – замкненість

чутливість – черствість                                             відношення до інших людей

чуйність – безтактність

щирість – прихованість

правдивість – облудність

справедливість – мстивість

скромність – марнославство

гордість – здатність до самознищення

охайність – неохайність                                           відношення до себе

упевненість – сором'язливість

самокритичність – самовдоволеність

акуратність – недбалість

бережливість – марнотратство                               відношення до матеріальних

практичність – безгосподарність                           речей

запасливість – жадність

Риси характеру поділяють на:

інтелектуальні                                          гнучкість розуму – інертність мислення

гарячі – холодні

рвучкі – спокійні

емоційні                                                    добродушні – злопам’ятні

веселі – мрячні

ніжні – грубі

ранимі - стійкі

вольові                                                      слабовілля – рішучість, твердість