| Положення про дистанційну освіту - Інтелектуальна власність і комп'ютерне авторське право |
 |
 |
 |
| Право - Інтелектуальна власність і комп'ютерне авторське право - Антонов В.М. | |||
|
ПОЛОЖЕННЯ про дистанційну освіту
Зміст 1. Загальні положення ....................................................................................... 430 1.1. Основні терміни та їхні визначення........................................................ 430 1.2. Правове забезпечення дистанційної освіти.......................................... 430
1.2.1. Документи, на яких ґрунтується це Положення ............................. 430 1.2.2. Інші нормативно-правові документи, що необхідні для правового забезпечення дистанційної освіти........................................ 431 1.3. Державна політика щодо дистанційної освіти в Україні................... 432 1.3.1. Головні засади державної політики .................................................... 432 1.3.2. Реалізація державної політики щодо розвитку СДО....................... 432 2. Система дистанційної освіти в Україні (СДО)......................................... 433 2.1. Головна мета, основні стратегії і завдання СДО ................................ 433 2.1.1. Головна мета СДО ................................................................................... 433 2.1.2. Основні стратегії СДО ........................................................................... 433 2.1.3. Основні завдання СДО............................................................................. 433 2.2. Інфраструктура СДО................................................................................... 434 2.2.1. Телекомунікаційні мережі, що забезпечують реалізацію дистанційного навчання ............................................................... 434 2.2.2. Мережа центрів СДО ................................................................................ 435 2.2.3. Основні завдання центрів СДО .............................................................. 435 2.2.4. Створення центрів СДО .......................................................................... 437 2.2.5. Науково-методична комісія СДО......................................................... 438 2.2.6. Експертна комісія СДО............................................................................ 439 2.2.7. Банк атестованих дистанційних курсів СДО .................................... 440 2.2.8. Органи управління СДО.......................................................................... 440 2.2.9. Повноваження органів управління ....................................................... 441 3. Стандарти дистанційної освіти ..................................................................... 442 3.1. Стандарти вищої освіти, що здобувається за дистанційною 3.1.1. Діючі стандарти вищої освіти................................................................ 442 3.1.2. Стандарти на технології дистанційного навчання......................... 443 3.1.3. Розроблення та використання стандартів на технології дистанційного навчання 444 3.2. Стандарти професійно-технічної освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання ................................................................ 444 3.3. Стандарти загальної середньої освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання................................. 444 4. Навчальні заклади та інші організації, установи, формою навчання .................................................................................................. 445 4.1. Право та умови здійснення навчання за дистанційною формою ..................................................................................... 445 4.1.1. Право на здійснення навчання за дистанційною формою ..................................................................................... 445 4.1.2. Умови здійснення навчання за дистанційною формою ..................................................................................... 445 4.2. Вищі навчальні заклади з дистанційною формою навчання ................................................................................................. 446 4.2.1. Організаційні моменти щодо створення, чи закладу навчання за дистанційною формою............................................. 446 4.2.2. Організаційні моменти щодо процесу навчання за дистанційною формою.................................................................. 447 4.3. Професійно-технічні навчальні заклади ............................................... 447 4.4. Загальноосвітні навчальні заклади ......................................................... 448 5. Організація навчально-виховного процесу за дистанційною формою навчання.................................................................. 449 5.1. Організація навчального процесу за дистанційною формою навчання у вищому навчальному закладі....................................... 449 5.1.1. Учасники навчально-виховного процесу........................................... 449 5.1.2. Педагогічні, науково-педагогічні та інші працівники .................. 449 5.1.3. Особи, що навчаються за дистанційною формою ............................. 451 5.1.4. Особливості навчально-виховного процесу в дистанційному навчанні ................................................................................... 451 5.2. Організація навчально-виховного (навчально-виробничого) процесу за дистанційною формою 5.2.1. Учасники навчально-виховного (навчально-виробничого) процесу................................................................... 455 5.2.2. Педагогічні та інженерно-технічні працівники ................................ 455 5.2.3. Учні (слухачі) ............................................................................................. 456 5.2.4. Організація навчального процесу.......................................................... 456 5.3. Організація навчально-виховного процесу у загальноосвітньому навчальному закладі.................................................... 456 5.3.1. Учасники навчально-виховного процесу............................................ 456 5.3.2. Вчителі та інженерно-технічні працівники ........................................ 457 5.3.3. Учні (вихованці) ......................................................................................... 457 5.3.4. Організація навчального процесу ......................................................... 457 6. Забезпечення дистанційної освіти................................................................. 457 6.1. Науково-методичне забезпечення дистанційного навчання........................................................................................ 457 6.1.1. Заклади та установи, що беруть участь дистанційного навчання....................................................................................... 457 6.1.2. Напрями науково-методичного забезпечення .................................. 458 6.2. Кадрове забезпечення дистанційного навчання.................................... 458 6.2.1. Категорії кадрового забезпечення дистанційного навчання....................................................................................... 458 6.2.2. Система підготовки (підвищення кваліфікації) фахівців дистанційного навчання...................................................................... 458 6.3. Технічне забезпечення дистанційного навчання................................... 459 6.3.1. Телекомунікаційне забезпечення........................................................... 459 6.3.2. Апаратне забезпечення ............................................................................ 459 6.3.3. Програмне забезпечення......................................................................... 460 6.3.4. Інформаційне забезпечення.................................................................... 460 6.4. Матеріально-технічна база дистанційної освіти................................. 460 7. Фінансові відносини в сфері дистанційної освіти.................................... 461 8. Міжнародне співробітництво у сфері дистанційної освіти................... 462
8.1. Головні напрями міжнародного співробітництва у сфері дистанційної освіти 462 8.2. Права учасників міжнародного співробітництва ................................ 462 1. Загальні положення Це Положення визначає правові, управлінсько-організаційні, науково-методичні, інформаційні, телекомунікаційні, матеріально-технічні, фінансові та інші засади дистанційної освіти, що реалізуються за різними напрямами та освітніми рівнями. 1J. Основні терміни та їхні визначення У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні: Освіта — це процес і результат удосконалення здібностей і поведінки особистості, при якому вона досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання (XX сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО) Дистанційна освіта — це освіта, яка орієнтована на використання інформаційно-комунікаційних технологій та здобувається за допомогою дистанційного навчання. Дистанційне навчання — це цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за педагогічними та інформаційними технологіями дистанційного навчання. Педагогічні технології дистанційного навчання — це технології створення і використання для індивідуалізованого навчання студентів (учнів, слухачів) дидактично та методологічно оформленого навчального матеріалу у вигляді дистанційного курсу, опосередкованого інтерактивного спілкування між студентами (учнями, слухачами) та викладачами з використанням інформаційних технологій, комп'ютерної техніки та телекомунікаційного зв'язку. Інформаційні технології дистанційного навчання — це технології створення, передачі і збереження навчальних матеріалів, організації і супроводу навчального процесу за допомогою комп'ютерної техніки та телекомунікаційного зв'язку. Дистанційний курс — це інформаційний продукт, достатній для проведення навчальним закладом дистанційного навчання за окремою навчальною дисципліною. 1.2. Правове забезпечення дистанційної освіти 1.2.1. Документи, на яких ґрунтується це Положення Нормативно-правовими документами, на яких ґрунтується це Положення, є: • Конституція України; • Закон України «Про освіту»; • Закон України «Про загальну середню освіту»; • Закон України «Про позашкільну освіту»; • Закон України «Про професійно-технічну освіту»; • Закон України «Про вищу освіту»; • Закон України «Про Національну програму інформатизації»; • Указ Президента України від 31.07.2000 року № 928/2000 «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні»; • Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні, затверджена Міністром освіти і науки України 20.12.2000р; • Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.07.2000р. №293 «Про створення Українського центру дистанційної освіти» ; • Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.02.2001р. №91 «Про створення Координаційної ради Міністерства освіти і науки України з питань дистанційної освіти». 1.2.2. Інші нормативно-правові документи, що необхідні для правового забезпечення дистанційної освіти Іншими нормативно-правовими документами, що необхідні для правового забезпечення дистанційної освіти, є: • Положення про координаційну раду Міністерства освіти і науки України з питань дистанційної освіти; • Положення про дистанційне навчання у вищому навчальному закладі; • Положення про дистанційне навчання у професійно-технічному навчальному закладі; • Положення про дистанційне навчання у загальноосвітньому середньому навчальному закладі; • Типове положення про регіональний центр системи дистанційної освіти; • Типове положення про базовий центр системи дистанційної освіти; • Типове положення про локальний центр системи дистанційної освіти; • Положення про науково-методичну комісію системи дистанційної освіти; • Положення про експертну комісію системи дистанційної освіти; • Положення про ліцензування, атестацію та акредитацію в системі дистанційної освіти; • Положення про банк атестованих дистанційних курсів; • Нормативно-правові акти з питань захисту авторського права та інформації в сфері дистанційної освіти. До нормативно-правових документів, що регулюють діяльність у сфері дистанційної освіти, можуть бути віднесені інші документи Кабінет\ Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, інших міністерств та органів виконавчої влади, дія яких в тій чи іншій мірі поширюється на навчальні заклади з дистанційною формою навчання. 1.3. Державна політика щодо дистанційної освіти в Україні 1.3.1. Головні засади державної політики Державна політика у сфері дистанційної освіти базується на комплексному підході до вирішення проблем реформування освітньої системи, комп'ютеризації та інформатизації навчальних закладів і розвитку телекомунікаційних мереж, включаючи національну телекомунікаційну мережу навчальних закладів і наукових установ. Ця політика реалізується шляхом створення і розвитку системи дистанційної освіти в Україні (СДО), головна мета і основні принципи функціонування якої визначені Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні. Держава сприяє впровадженню демократичних підходів до розвитку СДО шляхом забезпечення: • умов для рівної доступності до дистанційної освіти громадян України, включаючи тих, хто проживає у віддалених від великих міст регіонах, людей з особливими потребами, військовослужбовців, безробітних тощо; • суверенності освітніх закладів України у визначенні власної політики щодо участі в СДО та впровадження технологій дистанційного навчання; • відкритості інформаційних ресурсів для всіх учасників СДО і можливості використання телекомунікаційних мереж, включаючи мережу для навчальних закладів та наукових установ; 1.3.2. Реалізація державної політики щодо розвитку СДО Реалізація державної політики щодо розвитку СДО забезпечується наступними заходами: • фінансуванням відповідних програм розвитку СДО за рахунок державного бюджету; • удосконаленням і розвитком телекомунікаційних мереж, включаючи мережу для навчальних закладів та наукових установ; • розвитком комп'ютерної бази навчальних закладів і наданням їм ліцензованого програмного забезпечення; • державної підтримки щодо підвищення комп'ютерної грамотності серед педагогічних та науково-педагогічних працівників і підготовки кадрів для СДО. 2. Система дистанційної освіти в Україні (СДО) 2.1. Головна мета, основні стратегії і завдання СДО 2.1.1. Головна мета СДО Головною метою СДО є забезпечення загальнонаціонального доступу до освітніх ресурсів, у тому числі і світових, шляхом використання сучасних інформаційних технологій та телекомунікаційних мереж і надання умов для реалізації громадянами своїх прав на освіту. 2.1.2. Основні стратегії СДО Основні стратегії СДО полягають у: • реалізації освітньої парадигми — безперервної особистісно-орієнто-ваної освіти протягом усього життя; • інтеграції СДО у світову систему освіти при збереженні і розвитку вітчизняних досягнень та кадрового потенціалу в освітній сфері. Ці стратегії реалізуються шляхом: • уніфікації технологій дистанційного навчання і всіх їх складових у навчальних закладах різних освітніх рівнів з дистанційною формою навчання; • забезпечення відповідності освітнього та освітньо-професійного рівнів підготовки у навчальних закладах з дистанційною формою навчання державним стандартам освіти; • реалізації в СДО всіх елементів та технологій дистанційного навчання з урахуванням відкритих міжнародних стандартів у цій галузі; • орієнтації розвитку СДО на використання світових досягнень у галузі інформаційно-телекомунікаційних технологій та психолого-педаго-гічних засад формування та реалізації дистанційного навчального процесу. 2.1.3. Основні завдання СДО Основними завданнями СДО є: • формування нормативно-правового, організаційного, навчально-методичного, інформаційно-технологічного, телекомунікаційного, матеріально-технічного, кадрового, економічного та фінансового забезпечення розвитку дистанційної освіти; • організація та розвиток дистанційного навчання за напрямами: • профільної та допрофесійної підготовки учнів у загальноосвітніх навчальних та позашкільних навчально-виховних закладах; • професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах; • підготовки, перепідготовки та розширення профілю (підвищення кваліфікації) фахівців у вищих навчальних закладах в гуманітарній, соціальній, науково-природничій і технічній сферах; • впровадження і використання технологій дистанційного навчання на рівнях освіти:
• повної загальної середньої; • професійно-технічної; • вищої; • післядипломної; • самоосвіти;
• впровадження і використання дистанційного навчання у корпоративній підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації фахівців у сфері підприємництва, державного та муніципального управління, митної та податкової служб, банківсько-фінансової системи; педагогічних та науково-педагогічних працівників; • застосування технологій дистанційного навчання у денній, вечірній, заочній, екстернатній формах навчання, а також педагогічному патронажі з використанням як глобальної, так і локальних телекомунікаційних мереж; • забезпечення професійної орієнтації, підготовки та психологічної підтримки за допомогою дистанційного навчання таких груп населення: військовослужбовців, осіб з особливими потребами; безробітних, осіб, що утримуються у пенітенціарних закладах тощо; • підвищення рівня освіченості населення наданням дистанційного навчання за окремими дистанційними курсами або блоками курсів. 2.2. Інфраструктура СДО Інфраструктура СДО включає: • телекомунікаційні мережі, що забезпечують реалізацію дистанційного навчання; • мережу центрів дистанційної освіти; • науково-методичну та експертну комісії; • банк атестованих дистанційних курсів; • органи управління системою дистанційної освіти. 2.2.1. Телекомунікаційні мережі, що забезпечують реалізацію дистанційного навчання Основною телекомунікаційною мережею СДО, що забезпечує реалізацію дистанційного навчання, є телекомунікаційна мережа для навчальних закладів та наукових установ України (УРАН) з доступом до Інтернет. З іншого боку, навчальні заклади та організації, що здійснюють або мають наміри здійснювати дистанційне навчання, відповідно до конкретних завдань, масштабів і потреб цієї діяльності, можуть створювати та використовувати свої корпоративні або інші телекомунікаційні мережі. В той же час відповідно до конкретних завдань, масштабів і потреб навчальних закладів та організацій, що здійснюють освітню діяльність, можуть створюватися та використовуватись інші телекомунікаційні мережі: локальні, корпоративні, Інтернет. 2.2.2. Мережа центрів СДО Структурними підрозділами мережі центрів СДО є: • Український центр дистанційної освіти; • регіональні центри СДО; • базові центри СДО; • локальні центри СДО. Центри СДО у своїй діяльності керуються Положенням і відповідними положеннями, що безпосередньо стосуються їхньої діяльності, а саме: • Положенням про Український центр дистанційної освіти; • Типовим положеннями про регіональний центр системи дистанційної освіти; • Типовим положеннями про базовий центр системи дистанційної освіти; • Типовим положеннями про локальний центр системи дистанційної освіти. 2.2.3. Основні завдання центрів СДО 2.2.3.1. Український центр дистанційної освіти (УЦДО) є головним центром СДО, діяльність якого поширюється на всю територію України. УЦДО бере участь у: • підготовці проектів нормативно-правових документів щодо діяльності у сфері дистанційної освіти; • розробленні наукових основ дистанційного навчання; • розробленні критеріїв, засобів і систем контролю якості дистанційного навчання; • створенні банку атестованих дистанційних курсів; • розробленні механізму взаємодії центрів СДО і використання телекомунікаційної мережі УРАН в дистанційному навчанні; • створенні і роботі системи ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів з дистанційною формою навчання та атестації дистанційних курсів. УЦДО також здійснює: • розроблення вимог до всіх елементів технологій дистанційного навчання відповідно до відкритих міжнародних стандартів; • координування діяльності навчальних закладів щодо розроблення та впровадження в освітній процес технологій дистанційного навчання або окремих його елементів; • створення і функціонування постійно діючої системи підготовки, сертифікації кадрів та експертів СДО. 2.2.3.2. Регіональні центри СДО, які базуються у потужних вищих • участь у роботах, що провадить УЦДО; • розроблення дистанційних курсів та участь у створенні банку атестованих дистанційних курсів; • апробацію методик організації навчального процесу за дистанційною формою; • підготовку кадрів для роботи в сфері дистанційної освіти на регіональному рівні; • проведення освітньої діяльності за технологіями дистанційного навчання; • надання доступу до освітньо-інформаційних ресурсів базовим і локальним центрам регіону; • об'єднання зусиль інших навчальних закладів для забезпечення на регіональному рівні розвитку дистанційної освіти за всіма напрямами та освітніми рівнями; • участь у міжнародному співробітництві в області дистанційного навчання. Діяльність РЦДО поширюється в основному на відповідні регіони. 2.2.3.3. Базові центри СДО як основні центри за одним (декількома) • розроблення дидактичного та методичного наповнення дистанційних курсів, а також створення цих курсів за відповідним напрямом (напрямами) підготовки; • впровадження технологій дистанційного навчання в освітній процес за відповідним напрямом (напрямами) підготовки; • участь у роботах відповідного регіонального центру СДО та УЦДО; • розроблення проектів доповнень і змін діючих стандартів освіти за відповідним напрямом (напрямами) підготовки; • участь у створенні банку атестованих дистанційних курсів відповідного напряму (напрямів) підготовки; • участь у міжнародному співробітництві в галузі дистанційного навчання. БЦДО мають пріоритет у межах СДО щодо повного забезпечення і здійснення дистанційного навчання за окремими (одним чи декількома) базовими напрямами підготовки. 2.2.3.4. Локальні центри СДО (ЛЦДО), які створюються на основі струк- • апробацію та впровадження в навчальний процес новітніх методик організації та технологій дистанційного навчання; • дистанційне навчання згідно з отриманими ліцензіями на цей вид освітньої діяльності; • участь у роботах відповідних регіональних центрів СДО та УЦДО; • участь у міжнародному співробітництві в галузі дистанційного навчання. 2.2.4. Створення центрів СДО 2.2.4.1. Центри СДО є структурними або відокремленими підрозділами навчальних закладів та інших організацій будь-якого підпорядкування та форми власності, на базі яких вони створюються, при цьому статус центрів СДО залежить від рівня освітньої акредитації цих закладів, а саме: • статус УЦДО та РЦДО надається тим центрам СДО, які створені на базі вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації; • статус БЦДО, в залежності від освітнього рівня та напряму дистанційного навчання — центрам СДО на базі вищих навчальних закладів всіх рівнів акредитації; професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладів; • статус ЛЦДО — всім центрам СДО, що створені на базі вищих навчальних закладів з будь-яким рівнем акредитації, професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладів, а також інших організацій, в яких запроваджено дистанційне навчання. 2.2.4.2. У навчальних і наукових закладах та установах, що підпорядковані Міністерству освіти і науки України, центри СДО створюються рішенням Міністерства освіти і науки. У навчальних закладах, установах та організаціях, що підпорядковані іншим міністерствам, відомствам, органам центральної чи муніципальної влади України, центри СДО створюються рішенням цих керівних органів за погодженням з Міністерством освіти і науки. Центри СДО можуть мати розгалужену структуру, включаючи підрозділи (лабораторії) як навчального закладу, на базі якого він функціонує, так і інших навчальних закладів, в тому числі за кордоном. Навчальні заклади, установи та організації України, на базі яких створені центри СДО, за узгодженням з Міністерства освіти і науки можуть створювати власні центри СДО за кордоном, керуючись законодавчими нормами України та іноземних держав. Навчальні заклади іноземних держав можуть створювати свої центри дистанційного навчання на базі навчальних закладів України тільки з дозволу Міністерства освіти і науки при наявності позитивного висновку експертної комісії. У всіх випадках на основі подання навчальних закладів, установ та організацій до Міністерства освіти і науки України на створення центрів СДО спеціальна експертна комісія розглядає організаційно-управлінське, навчально-методичне, науково-технологічне, програмне, телекомунікаційне, матеріально-технічне та кадрове забезпечення цих установ та встановлює його відповідність вимогам до створення центрів СДО відповідного рівня. На основі позитивних висновків експертної комісії Міністерство освіти і науки України приймає рішення або дає погодження на створення центрів СДО із відповідним статусом. 2.2.5. Науково-методична комісія СДО Науково-методична комісія СДО (НМК) діє на підставі цього Положення та Положення про Науково-методичну комісію СДО. 2.2.5.1. Головними завданнями НМК є: • розроблення наукових основ дистанційного навчання; • розроблення доповнень та змін до діючих стандартів освіти; • розроблення критеріїв, засобів і систем контролю якості дистанційного навчання; • розроблення критеріїв та вимог до навчально-методичного, телекомунікаційного, програмного та матеріально-технічного забезпечення дистанційної форми навчання з урахуванням відкритих міжнародних стандартів на системи мереженого навчання;
• розроблення критеріїв та вимог до створення центрів СДО а також структурних підрозділів дистанційного навчання в закладах та організаціях, які не входять в склад СДО, але мають наміри запровадити дистанційне навчання; • розроблення єдиних вимог щодо навчальних планів, програм і нормативів дистанційної форми навчання, виходячи із відповідних державних стандартів освіти з доповненнями і змінами. 2.2.5.2. У відповідності до напрямів і рівнів освіти до складу НМК входять такі підкомісії: • дистанційного навчання за рівнем повної загальної середньої освіти; • дистанційного навчання за рівнем професійно-технічної освіти; • дистанційного навчання за гуманітарними та соціальними напрямами вищої та післядипломної освіти; • дистанційного навчання за лінгвістичними напрямами вищої та післядипломної освіти; • дистанційного навчання за інженерно-технічними напрямами вищої та післядипломної освіти; • дистанційного навчання за науково-природничими напрямами вищої та післядипломної освіти. До складу НМК входять висококваліфіковані у відповідному напряму підготовки і сертифіковані в галузі дистанційного навчання фахівці, що здійснюють свою діяльність у освітній або (та) інформаційно-технологічній сфері. 2.2.5.3. НМК та її підкомісії створюються Міністерством освіти і науки на базі науково-методичних установ, навчальних закладів (кожна підкомісія на базі відповідного навчального закладу або науково-методичної установи) за рекомендацією Координаційної ради Міністерства освіти і науки з питань дистанційної освіти. 2.2.6. Експертна комісія СДО Експертна комісія СДО (ЕК) діє на підставі цього Положення та Положення про Експертну комісію СДО. 2.2.6.1. Головними завданнями ЕК є: • проведення експертизи організаційно-управлінського, навчально-методичного, науково-технологічного, програмного, телекомунікаційного, матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчальних закладів, наукових установ та організацій, що мають наміри створити на своїй базі центри дистанційного навчання, на відповідність певним нормам і стандартам; • проведення експертизи центрів дистанційного навчання навчальних закладів, наукових установ та організацій, що мають наміри увійти в СДО та отримати відповідний статус, на їхню відповідність вимогам до центрів СДО відповідного рівня; • проведення експертизи всіх елементів технологій дистанційного навчання на відповідність їх відкритим міжнародним стандартам; • проведення експертизи дистанційних курсів, що подаються авторами на атестацію для їхнього розміщення та подальшого використання у банку атестованих дистанційних курсів; • проведення експертизи на відповідність певним вимогам українських центрів СДО за кордоном та закордонних центрів дистанційного навчання в Україні; • підготовка експертних висновків для проведення процедури ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів з дистанційною формою навчання та атестації дистанційних курсів. 2.2.6.2. До складу ЕК входять висококваліфіковані фахівці навчальних 2.2.6.3. Створення Експертної комісії СДО ЕК створюється Міністерством освіти і науки на базі головного центру СДО. ЕК, у разі необхідності, може створювати підкомісії за різними напрямами своєї діяльності. 2.2.7. Банк атестованих дистанційних курсів СДО Банк атестованих дистанційних курсів СДО (БАДК) діє на підставі цього Положення та Положення про банк атестованих дистанційних курсів. 2.2.7.1. Організаційно БАДК є окремою установою чи структурою при Технологічно БАДК є розподіленим інформаційним ресурсом, який може бути розташований на серверах центрів СДО з централізованою системою віртуального керування ним та захисту від несанкціонованого доступу і копіювання інформації. 2.2.7.2. Участь у створенні, поповненні та користуванні БАДК беруть Функціонування БАДК здійснюється на госпрозрахункових засадах при повному збереженні авторських і майнових прав на дистанційні курси та забезпеченні авторського нагляду за їхнім використанням. Створенню БАДК передує розроблення механізму захисту авторських і майнових прав розробників, а також захисту інформаційних ресурсів БАДК від несанкціонованого доступу і копіювання. 2.2.7.3. Розроблення механізму захисту авторських і майнових прав 2.2.8. Органи управління СДО Управління в системі дистанційної освіти у межах їх компетенції здійснюється: • Міністерством освіти і науки України; • Координаційною радою Міністерства освіти і науки з питань дистанційної освіти; • іншими органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні навчальні заклади з дистанційною формою навчання; • власниками (керівниками) навчальних закладів, на базі яких створені центри СДО. 2.2.9. Повноваження органів управління 2.2.9.1. Міністерство освіти і науки: • здійснює загальне керівництво СДО; • бере участь у формуванні державної політики у сфері дистанційної освіти; • розробляє програми розвитку дистанційної освіти; • здійснює контроль за дотриманням вимог стандартів дистанційної освіти; • здійснює керівництво в питаннях інтеграції СДО у світову освітню систему; • разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування забезпечує реалізацію державної політики щодо розвитку СДО і здійснює контроль за її втіленням, дотриманням нормативно-правових актів щодо дистанційної форми навчання в усіх навчальних закладах незалежно від їхньої форми власності і підпорядкування; • здійснює ліцензування освітньої діяльності навчальних закладів з дистанційною формою навчання; • здійснює акредитацію напрямів (спеціальностей), за якими навчальний заклад провадить освітню діяльність за дистанційною формою навчання; • здійснює атестацію та акредитацію навчальних закладів, що провадять освітню діяльність за дистанційною формою навчання; • здійснює інші повноваження, що передбачені чинним законодавством. 2.2.9.2. Координаційна рада Міністерства освіти і науки з питань дис- • здійснює аналітично-прогнозну діяльність у сфері дистанційної освіти, визначає тенденції її розвитку; • бере участь у формуванні нормативно-правової бази СДО; • формує стратегічні напрями розвитку дистанційної освіти, орієнтуючись на світові досягнення у цій сфері та тенденції науково-технічного прогресу; • формує напрями і механізми взаємодії між ланками та складовими СДО; • забезпечує координацію діяльності всіх складових СДО; • бере участь у розробці механізму фінансування СДО; • координує міжнародну діяльність СДО; • бере участь у популяризації дистанційної освіти в Україні. 2.2.9.3. Інші органи виконавчої влади, які мають у своєму підпоряд- • беруть участь у здійсненні державної політики щодо дистанційно'] освіти; • здійснюють контрольні функції за дотриманням вимог щодо якості дистанційної освіти; • здійснюють інші повноваження, що передбачені чинним законодавством. 2.2.9.4. Власники (керівники) навчального закладу, на базі яких створені центри СДО: • приймають рішення про запровадження у навчальному закладі дистанційної форми навчання; • розробляють статут або/та вносить зміни до статуту навчальних закладів з метою впровадження дистанційної форми навчання; • організовують ліцензування освітньої діяльності та акредитацію напряму (спеціальності) або навчального закладу з дистанційною формою навчання; • організовують навчально-методичне, програмне, телекомунікаційне, матеріально-технічне забезпечення дистанційного навчання; • забезпечують підготовку кадрів для дистанційного навчання; • здійснюють контроль за якістю дистанційного навчання; • здійснює інші повноваження, що передбачені чинним законодавством. 3. Стандарти дистанційної освіти Система стандартів освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання, складається із стандартів вищої, професійно-технічної та загальної середньої освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання. 3.1. Стандарти вищої освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання (стандарти вищої дистанційної освіти) Стандарти вищої дистанційної освіти складаються з: • діючих стандартів вищої освіти (державні, галузеві та вищих навчальних закладів) з відповідними змінами та доповненнями, що викликані запровадженням нової форми навчання; • стандартів на технології дистанційного навчання. 3.1.1. Діючі стандарти вищої освіти З метою усунення деяких невідповідностей дистанційної форми навчання діючим стандартам вищої освіти в останні вносяться такі доповнення і зміни: • державний стандарт вищої освіти доповнюється переліком напрямів і спеціальностей, за якими не може здійснюватись підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за дистанційною формою навчання; а також переліком напрямів і спеціальностей, за якими може здійснюватись підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за поєднаною (з денною, вечірньою та заочною) формою навчання в частині проведення практичних, лабораторних робіт, тренінгів тощо; • у галузеві стандарти вищої освіти вносяться зміни в частині визначення терміну навчання за дистанційною формою, засобів діагностики якості вищої освіти; • у стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів вносяться зміни у визначених межах щодо засобів діагностики якості вищої освіти, навчальних планів, програм навчальних дисциплін. Зміни та доповнення до державного та галузевих стандартів, а також встановлення меж змін та доповнень до стандартів вищих навчальних закладів розробляються науково-методичною комісією СДО і затверджуються Міністерством освіти і науки України. 3.1.2. Стандарти на технології дистанційного навчання Стандарти на технології дистанційного навчання складаються зі: • стандарту на термінологію у галузі дистанційного навчання; • стандартів на педагогічні технології дистанційного навчання; • стандартів на інформаційні технології дистанційного навчання. 3.1.2.1. Стандарт на термінологію у галузі дистанційного навчання Стандарт на термінологію переглядається не рідше, ніж один раз на два роки. 3.1.2.2. Стандарти на педагогічні технології дистанційного навчання • дистанційного курсу, включаючи його структуру та архітектуру, педагогічну стратегію, організацію інтерфейсів, дидактичне та методичне наповнення тощо; • навчального процесу, включаючи забезпечення високого рівня інте-рактивності осіб, що навчаються, тощо; • системи контролю знань, умінь і навичок осіб, що навчаються, включаючи вхідний, поточний, рубіжний та підсумковий контроль; • рівня кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, необхідного для належної якості підготовки, перепідготовки та (або) розширення профілю (підвищення кваліфікації) фахівців за дистанційною формою навчання. 3.1.2.3. Стандарти на інформаційні технології дистанційного навчання • програмних платформ дистанційного навчання та іншого програмного забезпечення, яке використовується в організації, здійсненні та обслуговуванні дистанційного навчального процесу, включаючи єдині правила аутентифікації осіб, що навчаються; • телекомунікаційного забезпечення; • матеріально-технічного забезпечення, включаючи будівельні норми, обладнання приміщень, комп'ютерне та інше спеціальне обладнання тощо; • рівня кваліфікації фахівців, що забезпечують належну якість інформаційних технологій дистанційного навчання. 3.1.3. Розроблення та використання стандартів на технології дистанційного навчання Стандарти на технології дистанційного навчання розробляються відповідно до відкритих міжнародних стандартів на системи мережевого навчання науково-методичною комісією СДО та затверджуються Міністерством освіти і науки України. До розроблення та затвердження стандартів на технології дистанційного навчання вищі навчальні заклади керуються тимчасовими вимогами до відповідних елементів технології дистанційного навчання. Тимчасові вимоги до елементів технологій дистанційного навчання містяться у додатку до Положення про дистанційне навчання у вищому навчальному закладі. 3.2. Стандарти професійно-технічної освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання У зв'язку з відсутністю законодавчої бази щодо впровадження та використання дистанційної форми навчання у професійно-технічній освіті відповідні стандарти поширюються на окремі елементи технологій дистанційного навчання, що застосовуються в очній або вечірній формі навчання. Перелік цих стандартів наводиться в Положенні про дистанційне навчання у професійно-технічному навчальному закладі. До розроблення та затвердження стандартів професійно-технічної освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання, професійно-технічні навчальні заклади керуються тимчасовими вимогами до відповідних елементів технології дистанційного навчання, що містяться у додатку до Положення про дистанційне навчання у професійно-технічному навчальному закладі. 3.3. Стандарти загальної середньої освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання У зв'язку з відсутністю законодавчої бази щодо дистанційної форми навчання у загальній середній освіті відповідні стандарти поширюються на окремі елементи технологій дистанційного навчання, що застосовуються в очній, вечірній або екстернатній формі навчання. Перелік цих стандартів наводиться в Положенні про дистанційне навчання у загальноосвітньому середньому навчальному закладі. До розроблення та затвердження стандартів загальної середньої освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання, загальноосвітні середні заклади керуються тимчасовими вимогами до відповідних елементів технології дистанційного навчання, що містяться у додатку до Положення про дистанційне навчання у загальноосвітньому середньому навчальному закладі. 4. Навчальні заклади та інші організації, установи, що надають освітні послуги за дистанційною формою навчання 4.1. Право та умови здійснення навчання за дистанційною формою 4.1.1. Право на здійснення навчання за дистанційною формою Освітні послуги за дистанційною формою навчання можуть надавати: • вищі навчальні заклади всіх рівнів акредитації, включаючи вищі навчальні заклади післядипломної освіти; • професійно-технічні навчальні заклади; • загальноосвітні навчальні заклади; • заклади, організації, установи, що здійснюють корпоративну перепідготовку, розширення профілю (підвищення кваліфікації), спеціалізацію та стажування фахівців; • інші заклади, організації та установи, що мають право на надання освітніх послуг. Навчатися за дистанційною або поєднаною з дистанційною формою навчання мають право громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства відповідно до чинного законодавства та міжнародних угод. 4.1.2. Умови здійснення навчання за дистанційною формою Освітні послуги у дистанційній формі можуть надавати юридичні особи будь-яких організаційно-правових форм власності та підпорядкування за умови створення на їхній базі структурних підрозділів дистанційного навчання та одержання ними ліцензій на освітню діяльність за цією формою навчання. Це можуть бути існуючі заклади або організації, установи та їхні структурні підрозділи або новоутворені безпосередньо для здійснення дистанційного навчання. Навчальні заклади, інші заклади, організації та установи, що надають освітні послуги у формі дистанційного навчання, можуть входити до СДО (як відповідні центри), громадських об'єднань (творчих союзів, асоціацій, товариств тощо) та міжнародних організацій. З метою підвищення ефективності дистанційного навчання та його подальшого розвитку можуть створюватися навчально-виробничі, навчально-наукові та науково-дослідні центри з питань дистанційної освіти, основними напрямами діяльності яких є наукові дослідження психолого-педагогічних та методичних аспектів дистанційного навчання, аналіз тенденцій та вивчення світового досвіду у цій сфері, розроблення, адаптація та впровадження нових технологій дистанційного навчання, організація пробного, дослідного і масового навчання за цими технологіями. Заклади освіти можуть самостійно організовувати дистанційне навчання з будь-яких навчальних дисциплін, в тому числі за несертифіковани-ми дистанційними курсами, але в цьому разі таке навчання вважається факультативним, не зараховується до навчальних планів підготовки за фахом і не несе ніяких юридичних наслідків для осіб, що є учасниками цього навчання. 4.2. Вищі навчальні заклади з дистанційною формою навчання 4.2.1. Організаційні моменти щодо створення, реорганізації та ліквідації структурного підрозділу чи закладу навчання за дистанційною формою Вищі навчальні заклади стосовно дистанційного навчання у своїй діяльності керуються цим Положенням та Положенням про дистанційне навчання у вищому навчальному закладі. Дистанційна форма навчання у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації організовується на всіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнях за різними напрямами і спеціальностями підготовки фахівців (перелік напрямів і спеціальностей визначається Міністерством освіти і науки України), а також перепідготовки, розширення профілю (підвищення кваліфікації) та спеціалізації фахівців. Вищі навчальні заклади, в яких освіта надається тільки за дистанційною формою навчання, створюються, реорганізуються і ліквідуються у порядку, передбаченому Законом про вищу освіту, як вищі навчальні заклади з іншими формами навчання. Структурні підрозділи вищих навчальних закладів, що забезпечують дистанційне навчання, створюються, реорганізуються і ліквідуються власниками вищих навчальних закладів за дозволом Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади. Новоутворений вищий навчальний заклад дистанційної форми навчання або структурний підрозділ дистанційного навчання існуючого вищого навчального закладу незалежно від форм власності і підпорядкування зак ладу розпочинає свою діяльність за умови наявності навчально-методичного, матеріально-технічного, інформаційно-телекомунікаційного та кадрового забезпечення дистанційного навчання і після одержання ліцензії на проведення освітньої діяльності за дистанційною формою навчання. Вищий навчальний заклад дистанційної форми навчання є юридичною особою і діє на підставі Статуту. Структурний підрозділ дистанційного навчання вищого навчального закладу не має статусу юридичної особи і діє на підставі Положення про цей підрозділ. 4.2.2. Організаційні моменти щодо процесу навчання за дистанційною формою Тривалість навчання за дистанційною формою визначається за одним з варіантів: • тривалість навчання регламентується нормативною тривалістю навчання, визначеною відповідним навчальним планом; • тривалість навчання не регламентується нормативною тривалістю навчання і залежить від індивідуального навчального плану, складеного з дотриманням наступності та структурно-логічної послідовності вивчення навчальних дисциплін, що визначають зміст освіти відповідного напряму підготовки, перепідготовки, розширення профілю (підвищення кваліфікації), спеціалізації. Обсяг, структура і якість знань, умінь і навичок студентів (слухачів) дистанційної форми навчання мають відповідати вимогам державного стандарту освіти, встановленого для відповідних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів. Студентам дистанційної форми навчання за програмами підготовки або перепідготовки фахівців, які виконали всі вимоги навчального плану, пройшли державну атестацію, рішенням державної комісії присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень та видається державний документ про вищу освіту. Слухачі, що проходять дистанційне навчання за програмами розширення профілю (підвищення кваліфікації), спеціалізації та стажування, отримують відповідні документи про післядипломну освіту. Зразки документів про післядипломну освіту, здобуту за допомогою дистанційного навчання, затверджуються Міністерством освіти і науки України. 4.3. Професійно-технічні навчальні заклади Професійно-технічні навчальні заклади у своїй освітній діяльності, що стосується дистанційного навчання, керуються цим Положенням та Положенням про дистанційне навчання у професійно-технічному навчаль ному закладі. У професійно-технічних навчальних закладах до розроблення та прий няття необхідної для впровадження дистанційної форми навчання нор мативно-правової бази застосовуються елементи технологій дистанційного навчання за окремими навчальними дисциплінами. Для цих дисциплін розробляються та атестуються дистанційні курси (перелік дисциплін визначається Міністерством освіти і науки України). При створенні відповідної нормативно-правової бази професійно-технічні заклади можуть запроваджувати навчання за поєднаною з дистанційною або дистанційною формою навчання. За поєднаною формою можуть навчатись як учні, що отримують професійно-технічну освіту, так і слухачі, що навчаються за програмами курсової підготовки, перепідготовки чи підвищення робітничої кваліфікації. Випускникам професійно-технічного навчального закладу, що навчалися за поєднаною з дистанційною або дистанційною формою і успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду і видається державний документ про професійно-технічну освіту. Особам, які навчались за поєднаною з дистанційною або дистанційною формою за програмами курсової підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації і успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, видається свідоцтво державного зразка про присвоєння або підвищення робітничої кваліфікації. Випускникам вищого професійно-технічного навчального закладу, що навчалися за поєднаною з дистанційною або дистанційною формою, може присвоюватись кваліфікація «молодший спеціаліст» і видаватись диплом державного зразка. 4.4. Загальноосвітні навчальні заклади Загальноосвітні навчальні заклади у своїй діяльності, що стосується дистанційного навчання, керуються цим Положенням та Положенням про дистанційне навчання у загальноосвітньому навчальному закладі. У загальноосвітніх навчальних закладах до розроблення та прийняття необхідної для впровадження дистанційної форми навчання нормативно-правової бази застосовуються елементи технологій дистанційного навчання за окремими навчальними дисциплінами. Для цих дисциплін розробляються та атестуються дистанційні курси (перелік дисциплін визначається Міністерством освіти і науки України). При створенні відповідної нормативно-правової бази загальноосвітні навчальні заклади можуть запроваджувати навчання за поєднаною з дистанційною формою, а в окремих випадках, наприклад, для обдарованих дітей, або дітей з особливими потребами — за дистанційною формою навчання. Елементи технологій дистанційного навчання, поєднану з дистанційною або дистанційну форму навчання доцільно використовувати у загальноосвітніх навчальних закладах III ступеня. Для обдарованих дітей, дітей з особливими потребами елементи технологій дистанційного навчання можуть використовуватись на всіх рівнях загальної освіти. Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступенів, що навчались за поєднаною з дистанційною формою або дистанційною формою навчання, видається відповідний державний документ про освіту. 5. Організація навчально-виховного процесу за дистанційною формою навчання Організація навчально-виховного процесу за дистанційною формою навчання у вищому навчальному закладі реалізується у два етапи: • підготовчий етап; • етап навчально-виховного процесу. Головним елементом підготовчого етапу є створення дистанційних курсів відповідно до стандартів на технології дистанційного навчання (або тимчасових вимог до елементів технології дистанційного навчання). 5.1. Організація навчального процесу за дистанційною формою навчання у вищому навчальному закладі 5.1.1. Учасники навчально-виховного процесу Учасниками навчально-виховного процесу, що відбувається за дистанційною формою навчання у вищому навчальному закладі, є: • педагогічні або науково-педагогічні працівники; • працівники вищих навчальних закладів; • особи, які навчаються. 5.1.2. Педагогічні, науково-педагогічні та інші працівники 5.1.2.1. На підготовчому етапі головну роль серед педагогічних та кау- ково-педагогічних працівників відіграють розробники дидактичного та методичного наповнення курсів: • викладачі, старші викладачі у вищих навчальних закладах 1 і 2 рівнів акредитації; • переважно доценти і професори у вищих навчальних закладах 3 і 4 рівнів акредитації. Далі за текстом — це Автори дистанційних курсів Головна роль серед працівників вищих навчальних закладів належить розробникам дистанційних курсів (Інтернет-версій) — методистам, програмістам, фахівцям інформаційних технологій. 5.1.2.2. На етапі навчально-виховного процесу головна роль серед пе- • викладачі, старші викладачі у вищих навчальних закладах 1 і 2 рівнів акредитації; • асистенти, викладачі, старші викладачі, доценти, професори у вищих навчальних закладах 3 і 4 рівнів акредитації. Такі педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть називатися викладачами, наставниками, т'юторами, консультантами, координаторами. Далі за текстом цього Положення — це Викладачі. Головна роль серед інших працівників вищих навчальних закладів належить методистам, фахівцям з інформаційних технологій, адміністраторам мережевого навчання, які забезпечують дотримання технологій дистанційного навчання. 5.1.2.3. Педагогічні, науково-педагогічні працівники, методисти, фа- Перелік організацій, що проводять навчання і видають відповідні документи про підвищення кваліфікації з дистанційного навчання, визначає Міністерство освіти і науки України за рекомендацією експертної комісії СДО, Вищий навчальний заклад забезпечує підвищення кваліфікації з дистанційного навчання відповідних працівників не рідше, ніж один раз ш три роки. 5.1.2.4. Робочий час педагогічних та науково-педагогічних працівни- Враховуючи підвищену складність підготовки методичного та дидактичного наповнення дистанційних курсів у порівнянні з підготовкою методичних матеріалів для інших форм навчання, відбувається перерозподіл робочого часу між методичними та навчальними роботами у бік зменшення останніх у 1,5 рази. Підвищення складності викладання дистанційним способом також відбувається за рахунок принципової інноваційності цієї діяльності, освоєння Викладачами нових видів техніки та суміжних спеціальностей у галузі інформаційних технологій, здобуття ними практичних навичок роботи у різних програмних середовищах і телекомунікаційних мережах тощо. Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не перевищує 600 годин на навчальний рік, з них не менше 200 годин відводиться на інтерактивну взаємодію між Викладачами та особами, що навчаються. Максимальне навчальне навантаження педагогічних працівників не перевищує 480 годин на навчальний рік, з них не менше 160 годин відводиться на інтерактивну взаємодію між Викладачами та особами, що навчаються. Педагогічні та науково-педагогічні працівники, що залучені до дистанційного навчання, крім прав, що передбачені Законом України «Про вищу освіту», мають право на підвищення оплати навчальної, методичної та наукової роботи. Коефіцієнт підвищення рівня оплати залежить від ступеня зростання складності цих робіт. Рекомендації щодо норм оплати навчальної, методичної та наукової роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників, що задіяні у дистанційному навчанні, наведені у додатку до Положення про дистанційне навчання у вищих навчальних закладах. 5.1.3. Особи, що навчаються за дистанційною формою На осіб, що навчаються у вищих навчальних закладах за дистанційною формою, поширюються назви, що вже усталені в інших формах навчання, тобто, студенти, слухачі, курсанти, інтерни тощо. Далі за текстом цього Положення — це Студенти. Студенти мають права та пільги, що передбачені для осіб, які поєднують роботу з навчанням. Обов'язки Студентів не відрізняються від обов'язків осіб, що навчаються за заочною формою навчання. Студентам, що успішно закінчили навчання за дистанційною формою, гарантується видача відповідних документів, форма і статус яких не відрізняється від форми і статусу документів, що одержують випускники інших форм навчання. 5.1.4. Особливості навчально-виховного процесу в дистанційному навчанні Навчально-виховний процес за дистанційною формою навчання організовується на підставі навчальних планів, що розроблені вищим навчальним закладом, при виконанні вимог до всіх елементів технологій дистанційного навчання. Навчальний процес за дистанційною формою у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах: • навчальні заняття; • виконання проектних завдань; • практична підготовка; • контрольні заходи. 5.1.4.1. Основними видами навчальних занять при дистанційному навчанні є: • самостійне вивчення навчального матеріалу дистанційного курсу; • консультація; • семінар, дискусія; • практичне заняття; • лабораторне заняття. Самостійне вивчення передбачає використання навчальних матеріалів дистанційних курсів, які Студенти одержують через Інтернет (Інтранет, корпоративну мережу) або на магнітному носії (CD-ROM). Вимоги щодо вивчення навчального матеріалу конкретної дисципліни визначаються навчальною програмою дисципліни, методичними вказівками, інструкціями і завданнями, що містяться у дистанційному курсі. Консультація — одна з основних форм навчального заняття при дистанційному навчанні при якій Студенти в асинхронному режимі через електронну пошту отримують відповіді від Викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Семінарське навчальне заняття — це «обговорення» попередньо вивчених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі виконаних завдань (рефератів). Семінар проводиться у синхронному режимі (в реальному часі) з використанням всіх можливостей Інтернет. Дискусія — це навчальне заняття, під час якого відбувається вирішення проблеми, попередньо визначеної Викладачем, шляхом обговорення її Студентами між собою та з Викладачем. Дискусія проводиться у синхронному режимі з використанням всіх можливостей Інтернет щодо спілкування в режимі on-line. Практичне заняття — це навчальне заняття, під час якого відбувається детальний розгляд Студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формуються вміння і навички їхнього практичного застосування шляхом індивідуального виконання ними відповідно до сформульованих у дистанційному курсі завдань. Практичні заняття виконуються дистанційно, результати надсилаються Викладачеві через Інтернет (електронну пошту). Лабораторне заняття — форма навчального заняття, при якому Студенти особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень конкретної навчальної дисципліни, набувають практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, вимірювальною апаратурою, обчислювальною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторні заняття в залежності від напряму (спеціальності) підготовки, рівня матеріально-технічної оснащеності реальних лабораторій, можливостей створення і використання віртуальних лабораторій можуть провадитись у формі одного з наступних варіантів: • очно у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях; • дистанційно з використанням відповідних моделюючих програм (емуляторів), віртуальних лабораторій; • за змішаною формою (частина — за першим, а частина — за другим варіантами). Перелік напрямів (спеціальностей), за якими не допускається дистанційне виконання лабораторних робіт, готує МНК СДО і затверджує Міністерство освіти і науки України. Штатна чисельність працівників, співвідношення кількості Студентів та Викладачів для ефективного проведення навчальних занять кожного виду; обсяг часу, що відведений Викладачам для участі у навчальних заняттях кожного виду; оплата роботи викладача визначаються відповідними нормами, рекомендації щодо яких наведені у додатку до Положення про дистанційне навчання у вищому навчальному закладі. 5.1.4.2. Виконання проектних завдань у дистанційному навчанні передбачає виконання курсових та дипломного проектів (робіт), що виконуються Студентами самостійно при консультуванні з керівниками проектів, Викладачами та консультантами через електронну пошту або очно. Проектні завдання оформлюються Студентами в електронному вигляді та на паперовому носії. Готові проектні завдання на паперовому носії разом із висновками керівника проекту те рецензентів надсилаються до навчального закладу поштою або подаються особисто, а електронний варіант — через Інтернет (електронну пошту). Захист проектних завдань відбувається очно (а у разі створення юридичних і організаційних умов та інформаційно-технологічних засобів, ще забезпечують аутентифікацію Студентів гарантованого рівня, — дистанційно) перед відповідними комісіями за участю керівника проекту. Проектні завдання зберігаються у спеціальних архівах на паперовому носії та в електронній формі на магнітному носії (на дискетах чи CD-ROM) протягом визначеного терміну: курсові — протягом 1 року, дипломні — 5 років. 5.1.4.3. Практична підготовка Студентів провадиться в умовах профе- Студенти дистанційної форми навчання, які працюють за обраним у вищому навчальному закладі фахом, .звільняються від проходження практичної підготовки. В інших випадках Студенти, що навчаються за програмами підготовки фахівців, проходять практичну підготовку за відповідною програмою вищого навчального закладу. 5.1.4.4. Контрольні заходи включають вхідний, поточний, рубіжний та Основною формою вхідного, поточного та рубіжного контролю є тестування. Крім того поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних, семінарських занять та дискусій. Перевірка тестів, практичних та лабораторних робіт відбувається дистанційно удвох режимах: автоматизовано та безпосередньо Викладачем. Структура та організація дистанційного курсу надає Студентам можливість самоконтролю. Підсумковий контроль включає для Студентів, що навчаються за програмами підготовки, перепідготовки — семестровий контроль та державну атестацію студента. Семестровий контроль провадиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою. Семестровий екзамен та диференційований залік до розроблення і впровадження механізму аутентифікації учасників процесу дистанційного навчання гарантованого рівня провадиться в очній формі. Семестровий залік може провадитись очно або дистанційно. Форму заліку обирає вищий навчальний заклад. Екзамени та заліки складаються Студентами в період екзаменаційних сесій. Вищий навчальний заклад може встановити Студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. Тривалість екзаменаційної сесії встановлюється вищим навчальним закладом і не може бути коротше за 7 днів. Результати поточного та семестрового контролю (екзаменів та диференційованих заліків) можуть оцінюватись за чотирибальною шкалою або за рейтинговою системою з подальшим прирівнюванням до оцінок за чотирибальною шкалою. Результати контролю зберігаються в електронному вигляді (екзаменаційна відомість, залікова книжка, навчальна картка студента) і можуть дублюватись на паперових носіях. Державна атестація Студентів, що навчаються за дистанційною формою, до розроблення і впровадження механізму аутентифікації учасників навчального процесу гарантованого рівня відбувається очно і не відрізняється від державної атестації студентів інших форм навчання. Підсумковий контроль для осіб, що навчаються за програмами розширення профілю, спеціалізації та стажування, може відбуватись очно або дистанційно за вибором навчального закладу, що надає освітні послуги за цими програмами. Підсумковий контроль для осіб, що навчаються за окремими дистанційними курсами або блоками курсів з метою підвищення свого освітнього рівня, відбувається дистанційно у порядку, що встановлюється навчальним закладом. 5.2. Організація навчально-виховного (навчально-виробничого) процесу за дистанційною формою навчання у професійно-технічному навчальному закладі 5.2.1. Учасники навчально-виховного (навчально-виробничого) процесу Учасниками навчально-виховного (навчально-виробничого) процесу, що відбувається за технологіями дистанційного навчання у професійно-технічному навчальному закладі, є: • педагогічні працівники (викладачі, вихователі, майстри та інструктори виробничого навчання, методисти, практичні психологи, соціальні психологи), далі за текстом — Викладачі; • інженерно-технічні працівники та допоміжний персонал (адміністратор мережевого навчання, програміст, лаборант тощо); • учні (слухачі). 5.2.2. Педагогічні та інженерно-технічні працівники Педагогічні та інженерно-технічні працівники можуть стати учасниками навчального процесу у дистанційній формі лише за умови проходження ними навчання за програмою підвищення кваліфікації щодо застосування технологій дистанційного навчання із отриманням відповідних документів (сертифікатів). Професійно-технічний заклад забезпечує підвищення кваліфікації з дистанційного навчання відповідних працівників не рідше, ніж один раз на три роки. Перерозподіл робочого часу Викладачів між окремими видами робіт відбувається відповідно до Положення про дистанційне навчання у професійнотехнічному навчальному закладі з урахуванням підвищення складност робіт і рівня професіоналізму, як під час підготовки дистанційних курсів, так і при проведенні навчання через телекомунікаційну мережу. Розміри тарифних ставок, обсяг навчального навантаження ВикладачІЕ та учнів (слухачів) за різними видами навчальних занять з урахуванням санітарно-гігієнічних та психологічних норм організації навчально-виховного (навчально-виробничого) процесу визначаються Положенням пре дистанційне навчання у професійно-технічному закладі. 5.2.3. Учні (слухачі) Учні (слухачі), що навчаються у професійно-технічних навчальних закладах з використанням технологій дистанційного навчання, мають такі самі права та обов'язки, як і інші учні (слухачі) цих закладів. 5.2.4. Організація навчального процесу Навчальний процес з використанням технологій дистанційного навчання організовується на підставі навчальних планів первинної професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації робітників, навчальних програм з навчальних предметів та навчальних програм з виробничого навчання. Навчальний процес за технологіями дистанційного навчання у професійно-технічному навчальному закладі здійснюється у таких видах підготовки: • природничо-математичній, • гуманітарній, • загально-технічній, • професійно-теоретичній. Професійно-практична підготовка здійснюється очно (крім випадків, що передбачені для підготовки осіб з особливими потребами). Трансформація форм навчального процесу, видів навчальних занять, щодо застосування в них технологій дистанційного навчання, визначається Положенням про дистанційне навчання у професійно-технічних навчальних закладах. 5.3. Організація навчально-виховного процесу за технологіями дистанційного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі 5.3.1. Учасники навчально-виховного процесу Учасниками навчально-виховного процесу, що відбувається за технологіями дистанційного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі, є: • педагогічні працівники, психологи, соціальні педагоги (далі за текстом — Вчителі); • інженерно-технічні працівники та допоміжний персонал (адміністратор мережевого навчання, програміст, лаборант тощо); • учні (вихованці). 5.3.2. Вчителі та інженерно-технічні працівники Вчителі та інженерно-технічні працівники можуть стати учасниками навчального процесу у дистанційній формі лише за умови проходження ними навчання за програмою підвищення кваліфікації щодо застосування технологій дистанційного навчання із отриманням відповідних документів (сертифікатів). Загальноосвітній заклад забезпечує підвищення кваліфікації з дистанційного навчання відповідних працівників не рідше, ніж один раз на три роки. Перерозподіл робочого часу Вчителів між окремими видами робіт відбувається відповідно до Положення про дистанційне навчання у загальноосвітньому навчальному закладі з урахуванням підвищення складності робіт і рівня професіоналізму як на етапі підготовки дистанційних курсів, так і при проведенні навчання через телекомунікаційну мережу. Розміри тарифних ставок, обсяг навчального навантаження Вчителів та учнів (вихованців) за різними видами і формами навчальних занять з урахуванням санітарно-гігієнічних та психологічних норм організації навчально-виховного процесу визначаються Положенням про дистанційне навчання у загальноосвітньому навчальному закладі. 5.3.3. Учні (вихованці) Учні (вихованці), що навчаються у загальноосвітньому навчальному закладі з використанням технологій дистанційного навчання, мають такі самі права та обов'язки, як і інші учні (вихованці) цього закладу. 5.3.4. Організація навчального процесу Навчальний процес з використанням технологій дистанційного навчання організовується відповідно до робочих навчальних планів при виконанні вимог до всіх елементів технологій дистанційного навчання. Трансформація форм, засобів і методів навчання та виховання щодо застосування в них технологій дистанційного навчання визначається Положенням про дистанційне навчання у загальноосвітньому навчальному закладі. 6. Забезпечення дистанційної освіти 6.1. Науково-методичне забезпечення дистанційного навчання 6.1.1. Заклади та установи, що беруть участь у науково-методичному забезпеченні дистанційного навчання Науково-методичне забезпечення дистанційного навчання здійснюється Міністерством освіти і науки України, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні навчальні заклади, науково-методична комісія СДО, науково-методичні установи, що підпорядковані Міністерству освіти і науки, науково-дослідні установи та інститути післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, центри СДО, інші організації та установи, які мають суттєві наукові та науково-методичні наробки з цих питань. 6.1.2. Напрями науково-методичного забезпечення Основними напрямами науково-методичного забезпечення дистанційного навчання є: • розроблення наукових основ дистанційного навчання для всіх освітніх рівнів та напрямів підготовки, перепідготовки, розширення профілю (підвищення кваліфікації); • розроблення критеріїв, засобів і систем контролю якості дистанційного навчання; • розроблення єдиних вимог до навчальних планів, програм і нормативів дистанційного навчання, виходячи із відповідних державних стандартів освіти з доповненнями і змінами щодо дистанційної форми навчання; • розроблення та апробації технологій дистанційного навчання з урахуванням міжнародних стандартів на системи мережевого навчання; • розроблення дидактичного та методичного наповнення дистанційних курсів; • участь у створенні науково-методичних основ функціонування банку атестованих дистанційних курсів, які сприяють забезпеченню захисту авторських та майнових прав їхніх розробників. 6.2. Кадрове забезпечення дистанційного навчання 6.2.1. Категорії кадрового забезпечення дистанційного навчання Кадрове забезпечення дистанційного навчання реалізується постійно діючою системою підготовки (підвищення кваліфікації) таких категорій фахівців дистанційного навчання: • педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів; • фахівців з інформаційних технологій — програмістів, адміністраторів мережевого навчання; • менеджерів дистанційного навчання; • методистів дистанційного навчання; • експертів дистанційної освіти. 6.2.2. Система підготовки (підвищення кваліфікації) фахівців дистанційного навчання Механізм створення та функціонування постійно діючої системи підготовки (підвищення кваліфікації) фахівців дистанційного навчання, а також методичне забезпечення цієї підготовки розробляються науково-методичною комісією СДО. Перелік центрів СДО, на базі яких проводиться підготовка (підвищення кваліфікації) фахівців, затверджується Міністерством освіти і науки. Рівень знань та умінь фахівців, що задіяні у дистанційному навчанні, повинен відповідати стандартам на кадрове забезпечення дистанційного навчання або тимчасовим вимогам до нього. Усі фахівці, що задіяні у сфері дистанційної освіти, повинні бути атестованими і мати відповідні документи (сертифікати), що підтверджують достатність їхнього рівня знань і умінь для якісного забезпечення ними технологій дистанційного навчання. 6.3. Технічне забезпечення дистанційного навчання Технічне забезпечення дистанційного навчання включає в себе: • телекомунікаційне забезпечення; • апаратне забезпечення; • програмне забезпечення; • інформаційне забезпечення. Конкретні вимоги до технічного забезпечення дистанційного навчання у межах СДО надані у додатку до цього Положення. 6.3.1. Телекомунікаційне забезпечення Важливою частиною технічного забезпечення дистанційного навчання є телекомунікації, що підтримують функціонування освітньої мережі та забезпечують доступ до Інтернет всім учасникам процесу дистанційного навчання. Для розвитку системи дистанційної освіти навчальні заклади, потенційні слухачі та відкриті інформаційні ресурси Інтернет повинні бути пов'язані якісною національною та світовою мережею Інтернет. 6.3.2. Апаратне забезпечення До апаратного забезпечення відносяться: • сервери для розміщення дистанційних курсів, WEB-сайтів та відповідних сервісних служб; • робочі станції для Викладачів, допоміжного персоналу та осіб, ще навчаються; • мережеве обладнання для об'єднання серверів та робочих станцій у єдину локальну систему та забезпечення їхнього підключення до Інтернет (інтранет). Кількість та потужність комп'ютерів для серверів залежить від кількості слухачів та інтенсивності навчання. Характеристики комп'ютерів для робочих станцій Викладачів та осіб, що забезпечують процес дистанційного навчання, визначаються навчальним закладом в залежності від обраних технологічних прийомів навчання. Для осіб, що навчаються, визначається мінімально припустима конфігурація. 6.3.3. Програмне забезпечення Програмне забезпечення дистанційного навчання складають: . HTTP сервери для підтримки WEB-сайтів та інформаційних ресурсів; • системне програмне забезпечення для підтримки роботи серверів і робочих станцій; • прикладне програмне забезпечення, за допомогою якого реалізується адміністрування та загальне забезпечення дистанційного навчання, або платформи дистанційного навчання; • прикладне програмне забезпечення для Викладачів та осіб, що навчаються, за допомогою якого реалізуються конкретні рішення організації навчального процесу у дистанційній формі; • прикладне програмне забезпечення для створення навчальних матеріалів дистанційних курсів (редактори тексту, графіки, відео, звуку, анімаційні пакети тощо). • програмне забезпечення, що рекомендоване, або розповсюджується навчальним закладом дистанційної освіти для його використання у дистанційному навчанні особами, що навчаються. 6.3.4. Інформаційне забезпечення До інформаційного забезпечення дистанційної освіти відносяться інформаційні ресурси, які використовуються у процесі дистанційного навчання (окремі дистанційні курси, електронні бібліотеки, БАДК, інші бази та банки даних, у тому числі й ті, що знаходяться в мережі Інтернет), і забезпечення постійного та швидкого підключення локальних мереж освітніх закладів до цих інформаційних ресурсів. Мінімальна швидкість такого підключення визначається в залежності від кількості слухачів та інтенсивності навчання. 6.4. Матеріально-технічна база дистанційної освіти Матеріально-технічна база навчальних закладів включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання та інші цінності. Вимоги до матеріально-технічної бази навчальних закладів з дистанційною формою навчання визначаються відповідними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами та правилами, що містяться у додатках до положень про дистанційне навчання у відповідних навчальних закладах. Головний принцип при розробленні будівельних норм полягає у тому, що для дистанційного навчання необхідні приміщення, обладнані комп'ютерною та оргтехнікою, для роботи: викладачів, методистів, адміністраторів мережевого навчання, програмістів, розробників курсів (з урахуванням змінної роботи в мережі Інтернет). Крім того, в цих приміщеннях можуть очно складатися іспити під час екзаменаційних сесій. Для проведення екзаменаційних сесій навчальні заклади з дистанційною формою навчання можуть використовувати (орендувати) інші приміщення, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам до навчальних приміщень з комп'ютерною технікою. 7. Фінансові відносини в сфері дистанційної освіти Освітні послуги, що надають навчальні заклади, інші заклади, організації та установи за технологіями дистанційного навчання є платними. Плата за дистанційне навчання може вноситись фізичними та юридичними особами. Плата за навчання осіб із соціально незахищених груп здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, окремих відповідних програм, грантів, добровільних внесків і пожертв. Фінансування складових інфраструктури системи дистанційної освіти здійснюється за рахунок коштів: • державного бюджету, призначених для фінансування Міністерства освіти і науки та інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні навчальні заклади, для виконання відповідних програм розвитку системи дистанційної освіти в Україні; • від виконання господарчих договорів; • від осіб, що навчаються; • отриманих грантів; • добровільних внесків і пожертв; • інших надходжень, що не заборонені чинним законодавством. Навчальні заклади, організації та установи, що надають освітні послуги за технологіями дистанційного навчання, але не входять до системи дистанційного навчання, можуть фінансуватись з тих самих джерел, крім державного бюджету. Фінансові відносини між навчальними закладами, організаціями та установами в сфері дистанційної освіти здійснюються відповідно до двосторонніх або багатосторонніх договорів. Участь у створенні і використанні Банку атестованих дистанційних курсів відбувається на госпрозрахункових засадах. 8. Міжнародне співробітництво у сфері дистанційної освіти 8.1. Головні напрями міжнародного співробітництва у сфері дистанційної освіти Головними напрямами міжнародного співробітництва у сфері дистан ційної освіти є: • участь у проектах і програмах, спрямованих на входження системи дистанційної освіти України у світову освітню систему зі збережен ням національних інтересів і здобутків вітчизняної освіти; • участь у проектах і програмах інтегрування телекомунікаційної мережі для навчальних закладів та наукових установ (УРАН) у європейські та світові науково-освітні телекомунікаційні мережі; • проведення спільних наукових досліджень щодо розвитку технологій дистанційного навчання; • участь у розробленні міжнародних стандартів та технології дистанційного навчання; • надання послуг, пов'язаних із здобуттям вищої освіти за технологіями дистанційного навчання іноземним громадянам; • відрядження за кордоном педагогічних, науково-педагогічних працівників та інших фахівців з метою підвищення кваліфікації з дистанційного навчання відповідно до міжнародних договорів України, а також прямих договорів навчальних закладів з іноземними партнерами. 8.2. Права учасників міжнародного співробітництва Навчальні заклади мають право здійснювати міжнародне співробітництво в сфері дистанційної освіти, укладати відповідні договори, встановлювати прямі зв'язки з навчальними закладами іноземних держав, міжнародними організаціями, фондами тощо відповідно до законодавства.
|
Бібліотека онлайн Lection.com.ua створена для студентів та учнів, які прагнуть вчитися і пізнавати нове. Наша онлайн бібліотека підручників має близько 25 книг, ми намагаємося оновлювати нашу базу підручників кожен місяць. Сподіваємося наш сайт вам подобається. З повагою адміністрація.