Плагіат в Інтернеті

Плагіат з появою Інтернету перетворився в серйозну проблему. За даними останнього опитування, проведеного професором Доном Маккей-бом (Don МсСаЬе) з Ратгерського університету (Rutgers University), 37% з ЗО тисяч студентів в 34 коледжах США користуються заповітним сору&-paste для копіювання шматків чужих робіт, знайдених у Мережі, у свої власні. В 1999 році таких було тільки 10% . Однак 20% університетських професорів у США вже використовують програмні продукти, що вияв­ляють факти плагіату. Все більша кількість видавництв, юридичних та інших компаній також починають застосовувати в повсякденній діяль­ності програмне забезпечення, що дозволяє аналізувати величезні обсяги текстової інформації та за лічені секунди виділяти в них ідентичні блоки.

Один з популярних інтернет-сервісів, що дозволяють вишукувати пла­гіаторів, створений компанією iParadigms LLC (http://www.iparadigms.com) з Окленда (Каліфорнія). Його історія бере початок в 1996 році, коли роз­роблена фахівцями компанії програма почала використовуватися ви­кладачами Каліфорнійського університету в місті Берклі для аналізу студентських робіт. На відміну від звичайних пошукових систем типу Google, які здійснюють пошук по введеним користувачем ключовим сло­вам, програмне забезпечення iParadigms створює цифровий образ всього документа, що перевіряє, після чого порівнює його з матеріалом в Інтер­неті та у спеціалізованих базах даних, в тому числі на академічних ре­сурсах і в базах даних ЗМІ. Популярність нового сервісу виявилася на­стільки велика, що його послугами з минулої осені стала користуватися навіть Рада Безпеки ООН. Сьогодні детектор плагіату Turnitin (http:// www.turnitin.com) застосовується більш ніж в 2500 вищих навчальних закладах США і більш ніж в 1000 — за кордоном. Комерційна версія програми iThenticate з'явилася в січні 2005 року.

Користування iParadigm обходиться для університетів $500 щоріч­них ліцензійних відрахувань плюс $0,6 за кожного студента. Комерційні користувачі платять $1000 в рік плюс $10 за кожну сторінку проаналі­зованого тексту. Для друкованих засобів масової інформації розцінки визначаються з врахуванням кількості слів в аналізованому тексті й ти­ражу видання.

Аналогічні детектори плагіату пропонують сьогодні на ринку й інші компанії. Багато хто, наприклад Glatt Plagiarism Services, MyDropBox, CFL Software Development, повідомляють про ріст популярності своїх продуктів не тільки в університетських стінах, але й за їхніми межами. Плагіат вишукують компанії, що випускають навчальну продукцію, юри­дичні фірми, інтернет-компанії, а також державні органи. При цьому найчастіше виявляються досить цікаві факти.

Так, приміром, програма iParadigm допомогла газеті The Hartford Courant підтвердити, що президент Центрального університету штату Коннектикут Річард Джадд (Richard Judd) у своєму оглядовому матеріалі використав готові пропозиції не тільки з газети The New York Times, як припустив один із читачів, але й ще із трьох джерел. У цілому 11% його тексту були «запозичені». Попередня спроба перевірити обґрунтованість підозр уважного читача за допомогою звичайної пошукової системи успіху не принесла. Громадянину Джадду довелося достроково перервати свою кар'єру.