Передмова

Шановний читачу! Навчальний посібник, який ми пропонуємо вашій увазі, створено як один з можливих варіантів вузівського курсу філософії, що має враховувати нинішні потреби підготовки фахівців в українському вузі.

Сучасне українське суспільство, як і кожне з пострадянських, складається з людей, яким випало жити “в добу великих змін”. Змінилися духовні та ідеологічні орієнтири, змінюється політичний та економічний уклад суспільства. Людина переживає ці зміни, як втрату зв’язку з власним часом. Безумовно, ця втрата не така наочна, як, наприклад, відставання в науково-технічній сфері, але без цього зв’язку людина втрачає критерії  визначення власної цінності і свого місця в тому цілому, яким є нація, держава, суспільство.

Трансформація свідомості далека від завершення навіть на рівні політичних ідеологій, достатньо пластичних і чутливих до злободенних реалій. Якщо ж говорити про трансформацію філософського світогляду суспільства, – зрозуміло, що йдеться не про професійних філософів, а про широкий загал інтелігенції, – то треба визнати, що це лише початкова її стадія.

Проблема не лише в тому, що ці люди досі до певної міри орієнтуються на своєрідний інтелектуальний “second hand”, успадкований нами з ХІХ століття, а в тому, що, аби стати людьми сучасного мислення, вони мають формувати свій світогляд з основи – з філософського мислення  ХХ століття.

Коли ми говоримо про інтеграцію нашого суспільства у різнопланові європейські та світові структури, то йдеться не лише про подолання фінансово-економічних чи політичних розбіжностей. Відбувається взаємодія двох дуже різних духовних світів з досить відмінними поглядами на суть і призначення людини, принципи світоладу, зміст основних вартостей, облаштування соціального життя в державі.

Тому автори вважають дуже важливим завданням  сучасного вузівського курсу філософії формування в нової генерації українських інтелектуалів світосприйняття, адекватного філософському мисленню людства на зламі тисячоліть. Як і весь процес соціальної трансформації України, становлення власного змісту її філософського світогляду на ґрунті, яким донедавна була марксистсько-ленінська філософія, буде довгим і потребуватиме чималих зусиль багатьох людей. Але правда полягає в тому, що цей процес незворотний.

Авторський колектив посібника не претендує на створення моделі вузівського курсу філософії, прийнятної для всіх. Посібник адресовано насамперед тим студентам та аспірантам, які слухають наш курс філософії в авдиторіях вищих навчальних закладів, – він є спробою методичного забезпечення нашої моделі викладання. Разом з тим ми сподіваємося, що цей посібник зацікавить і викладачів, аспірантів, усіх, хто цікавиться проблемами філософії, та стане їм у пригоді.

Посібник включає в себе дві частини. Першу присвячено класичному періоду розвитку філософії від зародження філософської думки до німецької філософії кінця XVIII – початку ХІХ століття. Друга – це виклад основних філософських ідей другої половини ХІХ – ХХ століть. Виклад побудовано на принципі плюралістичності філософських підходів до вічних проблем людського буття. Автори виходять із тези, що для некласичного періоду розвитку філософії характерна диференціація підходів як до розуміння самого предмета філософії, так і до проблем онтології, гносеології, аксіології. На перший план висунуто екзистенційний аспект людського буття, перспективи культурного і цивілізаційного поступу людства та місце в ньому окремої людини. Такий підхід застосовано для того, щоб подолати установку на філософію як єдину однозначно істинну систему наукового знання, репрезентувати той зміст вузівського курсу філософії, який, на думку авторів, відповідає плюралістичному духові сучасної філософської думки.

Структура та зміст посібника загалом орієнтовані на концепцію проекту Програми курсу філософії, винесеної Міністерством освіти України у 1997 році на обговорення вузівських колективів.

У посібник не включено передбачений проектом Програми розділ історії філософії України, хоча в окремих тематичних розділах викладено ідеї українських мисленників. Автори дотримуються думки, що ця частина курсу досить добре, як на сучасний стан, забезпечена вже виданими джерелами. Зокрема, ми використовуємо в навчальному процесі книги: Історія філософії України. – К., 1994; Розвиток філософської думки в Україні. – К., 1994; Горський В. С. Історія української філософії. – К., 1996. Разом із тим цей посібник створено саме для українського читача  і, зокрема, це виявляється у намаганні передати українською мовою ті відтінки філософських смислів, які не можна було передати в попередні десятиліття через ідеологічно спрямоване “очищення” мови від своєрідних українських термінів, підгонку під стереотипи русифікованої думки.

Серед студентів, яким адресовано посібник, авторський колектив виділяє майбутніх фахівців економічного профілю. Нами керувало переконання, що гуманітарна підготовка студентів економічних спеціальностей і, зокрема, вивчення курсу філософії мають на меті закласти важливі параметри фахової діяльності майбутніх випускників вузів. Ця потреба зумовлена соціальною функцією реформаторів українського суспільства, яка силою історичних обставин лягає на плечі економістів нової генерації. Автори вбачають завдання курсу філософії у формуванні у студента світоглядних основ. Акцентування уваги на екзистенційних проблемах людського буття покликане прищепити студентові розуміння людини не просто як учасника економічних процесів, але як межової причини всіх соціальних подій: люди приймають такі економічні, політичні, юридичні рішення, які диктує їхня природа. Тому причини того, що з нами відбувається, і зокрема – у сфері економіки, потрібно шукати саме в реальних людях, їхніх потребах, способах мислення, життєвих установках. Ґрунтовне ознайомлення з філософськими напрямами ХХ століття має стримати успадкований від старої системи мислення спрощений підхід до “виховання нової людини”, застерегти від пафосу перетворення її природи, змусити більше зважати на реалії життєвого світу конкретних людей.

Зміст посібника спрямований на те, аби студент усвідомив історичний характер людського буття у світі, докорінні зміни, що відбулися в світоглядних парадигмах, і спричинені ними зміни у практичному ставленні людей до себе та до світу. Результатом має бути ставлення до сучасного стану життя як до процесу еволюції, зумовленого історичними обставинами, установка на виявлення тенденцій цього процесу та прогнозування перспектив, пошук власного місця у світі, що невпинно змінюється, внутрішня готовність до змін, усвідомлення їх доконечності й невідворотності.

Осмислення великого діапазону напрямів некласичної філософії має сформувати у студента усвідомлення багатоваріантності шляхів розвитку подій у нашому життєвому світі, можливості й необхідності вибору з-поміж різних альтернатив. Студент має навчитися порівнювати різні, нерідко взаємовиключні підходи, визначати власне ставлення до них. Такий спосіб бачення повинен застерегти майбутнього фахівця від пошуку простого розв’язання складних проблем, так характерного для пострадянського мислення, переконати, що світ складний, багатовекторний і вимагає вміння поєднувати й узгоджувати різнопланові тенденції. Разом з тим автори намагалися підкреслити внутрішні зв’язки різних філософських напрямів та епох, щоб допомогти читачеві усвідомити цілісність духовного життя людства. Ми прагнули показати, що існують спільні культуро-філософські контексти, котрі дозволяють застосувати духовний досвід інших народів та поколінь для осмислення наших проблем, які нерідко здаються нам унікальними.

Вивчення курсу філософії, і особливо другої частини, має допомогти читачеві  зрозуміти роль та значення суб’єктивних чинників людського існування. А відтак – застерегти майбутнього фахівця від перебільшеного марксистським світоглядом уявлення про раціональний, доцільний, об’єктивно зумовлений характер наших думок та дій, виробити критичне ставлення до власних і чужих оцінок, почуття особистої відповідальності за свої рішення та вчинки. Це не означає заперечення ролі розуму, наукового мислення, однак потрібно краще уявляти собі межі автономії розуму і, зберігаючи раціональність, ураховувати вплив на неї різноманітних позараціональних практичних орієнтацій.

Нарешті, ми намагалися сформувати у читача переконання, що філософію в принципі не можна заучувати як набір готових істин – вона потребує розуміння і визначення власної позиції. Без сумніву, це стосується кожної навчальної дисципліни, усього змісту вищої освіти, тому навички пошукової роботи, здобуті при вивченні курсу філософії, мають допомогти самостійно мислити, стимулювати творчу працю студента в усіх галузях навчального процесу.

Если вам нужна работа, вбейте в поиске работа Челябинск и вы найдете все что вам нужно.