2.6.3. Методичне забезпечення
теоретичного опанування теми (СРТМ)

Методичні поради

Робота над цією темою полягає в узагальненні та групуванні всього матеріалу, який пророблявся у попередніх темах курсу. Оволодіння цією темою передбачає насамперед можливість використання матеріалу курсу «Комунікативні процеси в навчанні» у реальному житті, на практиці, під час навчання, у майбутній фаховій діяльності.

На підставі отриманих знань з питань обміну інформацією у спілкуванні, сприйняття іншої людини, організації взаємодії, вдосконалення стосунків, запобігання конфліктів, адаптації та можливої маніпуляції, переконання тощо під час опрацювання теми «Ділове спілкування» необхідно зрозуміти особливості названих процесів як чинників досягнення ділового успіху, як можливостей підвищення ефективності будь-якої діяльності.

Аналіз реальної взаємодії доцільно пов’язувати з конкретними моделями з погляду врахування можливих типів людей та особливостей прояву їхнього емоційного стану. Глибшому розумінню цих аспектів сприятиме діагностика власного типу модальності та можливостей її раціонального використання у спілкуванні.

Нині в науці та практиці існує безліч цікавих розроблень та підходів до розуміння чинників поведінки людей. Знайомство з ними (психогеометричний підхід, типологічна класифікація за Майєрс-Бріггс, модальність тих, хто спілкуються) може збагатити досвід та світогляд майбутніх фахівців, допомогти їм краще розуміти інших людей та знаходити з ними спільну мову. Застосування зазначених підходів також суттєво впливає на вдосконалення спілкування у навчанні, на формування конструктивної взаємодії між викладачем та учнем.

Набуття навичок розроблення власної стратегії і тактики взаємодії у спілкуванні з врахуванням особистісних характеристик ділових партнерів стане в пригоді в процесі формування ділових якостей майбутнього фахівця. Досягнення цього можливе на підставі виконання різних практичних завдань, що наведені в цьому розділі.

Для випускників економічного університету особливо важливим можна вважати відпрацювання свідомого використання у майбутній професійній діяльності різних засобів та аспектів управлінського спілкування. Оволодіння цими аспектами має відбуватися на підставі не лише курсу «Комунікативні процеси у навчанні», а й інших фахових дисциплін, таких як: «Соціологія», «Менеджмент», «Психологія», «Методика викладання» та інших.

Розглядаючи комунікативні процеси в малих групах, студенти мають використовувати власний досвід взаємодії на заняттях, а також неформальне спілкування за межами університету. Тут цікавим є аналіз власної ролі у міжгруповому спілкуванні та особливостей міжгрупової поведінки з метою її формування.

Ілюстративний матеріал

Таблиця 6.1

ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ

Рис. 6.1. Специфіка ділового спілкування, його види

Таблиця 6.2

ОРІЄНТАЦІЯ В ОСОБИСТОСТІ ДІЛОВОГО ПАРТНЕРА

Закінчення табл. 6.2

Рис. 6.2. Основні види та правила проведення бесід

Рис. 6.3. Принципи проведення переговорів

Таблиця 6.3

ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ДИСКУСІЇ

Продовження табл. 6.3

Закінчення табл. 6.3

Таблиця 6.4

ПРИЙОМИ ТА МЕТОДИ КОНСТРУКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ВИКЛАДАЧА
В ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЯХ У НАВЧАННІ

Закінчення табл. 6.4

Таблиця 6.5

СТРУКТУРА ПІДГОТОВКИ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПРОМОВИ

Закінчення табл. 6.5

Питання для самоперевірки

1. Як, на Вашу думку, у чому проявляється специфіка ділового спілкування?
2. Які Ви знаєте види ділового спілкування?
3. Як Ви вважаєте, які комунікативні властивості людини можуть впливати на ефективність ділового спілкування?
4. Які типи класифікації людей у діловій взаємодії Ви знаєте?
5. Назвіть чинники, які можуть впливати на ділове спілкування.
6. Яким чином емоції впливають на ділову взаємодію? Наведіть приклади з врахуванням та аналізом конкретних видів емоцій.
7. Які види бесід Ви знаєте?
8. Назвіть основні функції бесіди.
9. Як правильно підготуватися до бесіди?
10. Які існують комунікативні прийоми, що допомагають під час проведення бесіди?
11. Чому важливо домовитися по телефону про ділову зустріч і погодити умови її проведення?
12. Назвіть критерії ефективних переговорів.
13. Як необхідно готуватися до переговорів?
14. Від чого залежить ефективність проведення переговорів?
15. Охарактеризуйте відомі Вам тактичні переговорні прийоми.
16. Чим відрізняються суперечки від переговорів?
17. Яких людей називають «важкими» людьми. Дайте характеристику типам «важких» людей? Які особливості спілкування з ними?
18. Вимоги до проведення співбесід та участі в них.
19. Як Ви вважаєте, якою повинна бути структура лекції викладача? Обґрунтуйте свою відповідь.
20. Які можливі прийоми протидії викладача, коли слухачі різними зауваженнями і питаннями заважають йому читати лекцію?
21. Які комунікативні навички необхідні викладачеві для успішної взаємодії?
22. Що потрібно робити викладачеві, щоб допомогти учням розвивати їхні мовленнєві здібності?
23. Назвіть правила проведення дискусії.
24. Які існують правила проведення та поведінки на нараді.
25. Чим відрізняється нарада від зборів, дискусії?

Тести для самоперевірки

Одиничний вибір

Укажіть одну правильну відповідь

1. При вирішенні проблеми у діловому спілкуванні:

а) місце та час не мають значення;

б) місце та час мають значення;

в) місце не важливе, але дуже важливий час.

1. У більшості випадків ділові люди спілкуються:

а) маючи конкретну заздалегідь визначену мету;

б) мета спілкування конкретизується під час спілкування;

в) мета спілкування може бути нез’ясована.

1. Якщо Ваш партнер у діловому спілкуванні постійно «бідкається»:

а) він бажає зробити Вам сюрприз, відкривши справжнє обличчя і приємно Вас здивувавши;

б) він бажає скоріше закінчити цю розмову.

в) він намагається заспокоїти пильність і отримати вигоду.

1. Візуальна модальність означає:

а) здатність мислити образами;

б) бажання виглядати модно;

в) відкритість характеру.

1. Людині з аудіальною модальністю притаманна:

а) помірна жестикуляція, невисока рухливість, погляд, спрямований на чоло;

б) невгамовна активність, жвава жестикуляція, крикливість;

в) любов до горілчаних напоїв, великої кількості жирної їжі.

1. Ділове спілкування належить до рівня спілкування:

а) міжособистісного;

б) міжгрупового;

в) масового.

1. Використання «Я-стратегії» позначає:

а) переваги людини над Вами;

б) переваги Вас над людиною.

1. В основі ділового рівня спілкування лежить принцип спілкування:

а) об’єктивності;

б) суб’єктивності;

в) раціональності;

г) соціабільності.

Множинний вибір

Укажіть кілька правильних відповідей

1. На ділове спілкування впливають такі чинники:

а) час спілкування;

б) місце спілкування;

в) вміння викладати власні думки;

г) вміння слухати;

д) цілі спілкування.

1. Які характеристики повинен мати сучасний менеджер?

а) Респектабельна зовнішність;

б) мовленнєві здібності;

в) незалежна поведінка;

г) амбіціозність.

1. У яких з наведених випадків телефон застосовується неправильно?

а) Не представитися, коли телефонуєте самі;

б) змушувати чекати біля телефона абонента довго;

в) займати телефон для особистих розмов у робочий час;

г) використовувати телефон виключно у випадках ділової необхідності.

1. Комунікативні процеси в організації забезпечують:

а) кооперацію діяльності різних елементів організційної системи;

б) підтримку міжособистісних відносин;

в) встановлення контактів із зовнішнім середовищем;

г) зворотний зв’язок.

1. Під час ділової бесіди недоцільно:

а) переривати співрозмовника;

б) виявляти надмірну емоційність;

в) негативно оцінювати особистість партнера;

г) демонструвати повагу до співрозмовника.

1. Які етапи має ділова бесіда:

а) обмін інформацією;

б) обговорення, обґрунтування поглядів та пропозицій.

Альтернативний вибір

Дайте правильну відповідь «так» чи «ні»

1. Виберіть правильне твердження:

а) для того щоб прихилити до себе людину, а також досягти успіху в бізнесі, треба давати людям можливість відчути власну значимість (так/ні);

б) сигналами позитивної реакції є відкриті жести та вільні рухи, пряма постать (так/ні);

в) симптомами негативної реакції до співрозмовника може бути впевнений, але недовгий погляд (так/ні).

1. Виберіть правильне твердження:

а) «клієнт завжди правий» (так/ні);

б) у діловому спілкуванні стать не має значення (так/ні);

в) у діловому спілкуванні доцільніше використовувати твердження, а не запитання (так/ні).

1. Виберіть правильне твердження:

а) у діловому спілкуванні використання критики недоцільно (так/ні);

б) якщо в діловому спілкуванні виникає можливість конфліктної взаємодії, то цільно зробити паузу та перервати спілкування (так/ні);

в) одяг ділової людини — дуже важливий елемент для досягнення ділового успіху (так/ні).

1. У діловому контакті необхідно:

а) узгоджувати інтереси, а не позиції (так/ні);

б) узгоджувати інтереси і позиції (так/ні).

Упорядкований вибір

Визначте і вкажіть цифрами

1. Уявіть, що Ви на роботі, у Вас дуже багато важливих справ, але раптом, хтось дає Вам додаткове завдання і наполягає на тому, що його треба виконати дуже швидко, зараз же. Якою може бути Ваша реакція (знайдіть відповідність підходів та вербальних висловлювань):

Підходи:

а) пасивний підхід;

б) агресивний підхід;

в) конструктивний підхід.

Висловлювання (відповідь)

1)   добре, я намагатимусь;

2)   ви що, не бачите, що я зайнятий по вуха;

3)   послухайте, я розумію, наскільки важлива для Вас ця робота...

1. Зіставте, який тип рукостискання у діловому спілкуванні про що свідчить:

Тип рукостискання:

а) рука подається долонею донизу;

б) кисть відхиляється вгору від лінії прямої руки, ніби подається знизу (нерідко — спина зігнута);

в) рука подається твердо, впевнено, долоня відкрита догори;

г) рука подається вперед прямо, кисть служить продовженням лінії всієї руки;

д) кисть нахиляється донизу від лінії прямої руки.

Свідчить про ставлення:

1)   як до рівного;

2)   зверхньо;

3)   пропозиція опори, впевненості у власних силах, готовність допомогти;

4)   бажання зайняти позицію підлеглості;

5)   чекання опори, допомоги.

1. Про що свідчить хода людини. Зівставте характеристики ходи та їх значення:

Хода:

а) ритмічна;

б) рівномірна;

в) широкі кроки;

г) короткі кроки;

д) маленькі, швидкі неритмічні кроки.

Про що свідчить:

1)   цілеспрямованість, заповзятливість, невимушеність;

2)   обережність, стриманість, пристосованість, можливо — вразливість;

3)   схвильованість, «боязливість», бажання ухилитися від неприємностей;

4)   хороший настрій: готовність до дій, грайливість;

5)   вольова активність, цілеспрямованість.

Навчальні завдання
для самостійної роботи студентів

Поговоріть з керівником якої-небудь фірми, банку, установи і з’ясуйте, яке місце в його діяльності займають публічні виступи, ділові бесіди, переговори. Попросіть його розповісти який-небудь цікавий епізод із практики ділового спілкування. Звіт про бесіду подайте в письмовому вигляді.

Змоделюйте ситуації навчальної взаємодії, в яких відобразіть різні типи співрозмовників та можливе спілкування з ними (див. табл. 6.2).

Розробіть фрагмент уроку з використанням прийомів кон-
структивної протидії учням з боку викладача (див. табл. 6.4).

Наведіть приклади ситуацій навчальної взаємодії, де мають місце прийоми протидії викладача, коли слухачі різними зауваженнями і питаннями заважають йому читати лекцію.

Підготуйте виступ з теми, використовуючи табл. 6.5.

Змоделюйте ситуацію, де Ви змогли б продемонструвати основні комунікативні вміння, які необхідні викладачеві.

Підготуйте дискусію, використовуючи наведені проблемні питання (див. табл. 6.3).

З чого доцільніше почати підготовку до викладення теми? Обґрунтуйте, чому Ви починаєте готуватися до лекції так, а не інакше:

1) з визначення проблем;

2) з вибору завдань;

3) з добору матеріалу;

4) зі складання плану;

5) з виписки цитат;

6) з визначення назви;

7) зі складання розгорнутого конспекту?

Придумайте і запишіть один-два приклади:

1) аргументації;

2) співпереживання;

3) парадоксальної ситуації;

4) апеляції до безпосередніх інтересів аудиторії;

5) апеляції до авторитетів;

6) апеляції до джерел;

7) апеляції до особистості оратора.

Підготуйте тексти критичних виступів чи зробіть добірку у пресі.

Складіть десять провокаційних питань, що могли б поставити журналісти фахівцеві з паблік рілейшнз (або вашої спеціальності).

12. Використовуючи табл. 6.4, змоделюйте ситуації конструктивної поведінки викладача у проблемних ситуаціях у навчальній взаємодії. Обґрунтований звіт оформити письмово.

Тематика рефератів

1. Культура ділового спілкування
2. Мовленнєва культура викладача.
3. Як перемогти у спорі: про культуру полеміки.
4. Шлях до згоди, чи переговори без поразки.
5. Етика та етикет у діловому спілкуванні.
6. Етичні та психологічні вимоги до виступу в аудиторії.

Визначення та аналіз особистісних якостей

Завдання 1

Використовуючи наведені нижче тестові методики, визначте свою соціально-комунікативну компетентність, оцініть свій рівень самоконтролю у спілкуванні та проаналізуйте свої комунікативні та організаційні навички. Викладіть отримані результати у письмовій формі, відповівши на питання: «Чи згодні Ви з отриманими результатами?», «Як я можу удосконалити свої комуніка­тивні навички».

ТЕСТ № 1. ВИЗНАЧТЕ СВОЮ СОЦІАЛЬНО-
КОМУНІКАТИВНУ КОМПЕТЕНТНІСТЬ

Ознайомтеся із низкою висловлень про особливості поведінки, звичок і поглядів.

Прийміть рішення щодо кожного висловлення, згодні Ви з ним чи ні. Якщо згодні, то поставте в клітинці реєстраційного бланку під номером питання цифру «1», а якщо не згодні, то поставте в клітинці цифру «0». Відповідайте, будь ласка, по черзі, не пропускаючи жодного питання і не намагаючись справити «краще» враження. Тут немає «правильних» і «неправильних» відповідей. Ви полегшите собі роботу, якщо даватимете першу відповідь, що спаде Вам на думку.

1. Якщо в розмові зненацька виникає велика пауза, мені часто нічого не приходить на думку, щоб врятувати ситуацію.
2. Мені прикро, що інші щасливіші за мене.
3. Мені приємно, якщо я повинен висловлювати свою думку стосовно якоїсь справи, не знаючи, що інші думають про це.
4. Я швидко втрачаю самовладання, але також швидко знову беру себе в руки.
5. Людина з неясною чи гугнявою вимовою дратує мене.
6. На вечірці, у колі малознайомих людей, я теж можу постаратися, щоб вечір удався.
7. Я ще не досяг тієї посади, на яку заслуговую за результатами моєї роботи.
8. Я бентежуся, коли мене представляють відомому діячеві, тому що не знаю, що він про мене подумає.
9. Я можу так розлютитися, що, наприклад, б’ю посуд.
10. Я часто пасую перед труднощами, перш ніж візьмуся за діло.
11. У відпустці я рідко знайомлюся з іншими людьми.
12. Я не люблю бути в центрі уваги.
13. Якщо я сам не можу прийняти рішення щодо важливого особистого питання, то дію за порадою літньої шанованої людини.
14. Якщо я розлючений, то розряджаюся, виконуючи важку фізичну роботу (наприклад, рубаю дрова).
15. Я надаю великого значення тому, що інші про мене думають.
16. Мені легше тоді, коли мені вказують, що потрібно зробити хоча я сам маю керувати.
17. Мені важко подружитися з ким-небудь.
18. У більшості випадків я завжди бачу спочатку хороші сторони людини чи справи.
19. Приймаючи рішення, я спокійно зважую всі «за» і «проти».
20. Час від часу я втрачаю терпіння і лютую.
21. Я з задоволенням беруся за такі завдання, під час виконання яких інші люди перебувають у моєму підпорядкуванні.
22. Я легко відмовляюся від наміру, якщо інші про це невисокої думки.
23. У товаристві я можу невимушено розмовляти з людьми, яких я ніколи не бачив.
24. У мене немає справжніх друзів.
25. Я часто бачу спочатку погані або слабкі сторони людини чи справи.
26. Мені було б приємно, якби інші захоплювалися мною.
27. У мене часто буває поганий настрій.
28. Мені краще, якщо я можу приєднатися до думки інших.
29. Зазвичай я спокійний; мене нелегко вивести із себе.
30. У мене рідко бувають гості.
31. Я почуваюся ущемленим, коли інших підвищують на посаді.
32. У вирішальних ситуаціях найчастіше внутрішнє занепокоєння змушує мене швидко приймати рішення.
33. Я приєднуюся до думки свого трудового колективу, як правило, лише тоді, коли більшість її схвалить.
34. Мене рідко запрошують у гості.
35. Як правило, я ставлюся до людей скептично і недовірливо.
36. Я із задоволенням ходжу на карнавал чи інші веселі свята.
37. Найчастіше я впевнено дивлюся в майбутнє.
38. На виробничих нарадах я охоче приєднуюся до думки керівництва.
39. У поїздках я майже ніколи не розмовляю з попутниками.
40. Мене гнітить, якщо я повинен відкладати прийняті рішення.
41. Я охоче даю вказівки.
42. Якщо в моєму трудовому колективі виникають розбіжності, я тримаюся осторонь.
43. Якщо я дуже розлючений, то часто втрачаю самовладання.
44. Найчастіше я думаю, що життя варте того, щоб жити.
45. Я охоче проводжу своє дозвілля з друзями чи в групах за інтересами.
46. Мене тривожить те, що я не знаю, що мене чекає в житті.
47. Якщо я добре подумаю, то скоріше схильний щось критикувати, ніж визнавати.
48. Мені подобається, коли інші роблять те, що я від них вимагаю.
49. Мені не подобається, коли в книгах чи фільмах дія залишається незавершеною або закінчується інакше, ніж я очікував.
50. Я — оптиміст.
51. Часто в мене вириваються зауваження, які я краще проков­тнув би.
52. Мені важко встановити контакт між людьми, якщо вони не знають одне одного.
53. Коли я розлючений, то говорю нечувані речі.
54. Я нудьгую, коли інші веселяться.
55. Найчастіше я вважаю безглуздим мати власні цілі: все одно виходить інакше.
56. Я уникаю спілкування з людьми, думка про яких у мене не склалася.
57. Я не маю ніяких особливих інтересів, тому що мені ніщо по-справжньому не приносить задоволення.
58. Часто я не можу подолати своє роздратування чи лють.
59. Я — комунікабельна і відкрита людина.
60. Я прагну бути кращим від інших.
61. Стосовно інших я чуйний і обов’язковий.
62. Я скрізь швидко зав’язую знайомства.
63. Щоденні труднощі часто позбавляють мене спокою.
64. Перш ніж висловлювати свою думку, я спочатку перевіряю, що про це думають інші.
65. Несподіваний гість часто буває для мене зайвим.
66. На посаді, що відповідає моїм запитам, я міг би по-справжньому себе показати.
67. Я вважаю, що краще нікому не довіряти.
68. Я можу добре підготуватися до несподіваного візиту.
69. На жаль, я відношуся до тих, хто часто шаленіє.
70. Я рідко буваю в пригніченому, поганому настрої.
71. Я легко втрачаю холоднокровність, коли на мене нападають.
72. Я думаю, що популярність мене б не обтяжувала.
73. Я можу в усьому знайти щось хороше.
74. Часто я сам обмежую себе у власних бажаннях, щоб уник­нути розчарувань.
75. Я краще з чимось примирюся, ніж дозволю справі дійти до суперечки.
76. Я рідко знаходжу потрібні слова, коли мені кого-небудь представляють.
77. Я не люблю ще раз обмірковувати рішення.
78. Я рідко можу по-справжньому радіти.
79. Мені не важко внести пожвавлення в товариство.
80. Якщо щось не вдається, я думаю: наступного разу вийде краще.
81. Мені подобається, коли інші просять моєї поради.
82. Краще я буду сам по собі, тоді мені не доведеться розчаровуватися.
83. Я не люблю справ, рішення яких відкладають на майбутнє і вичікують, як вони будуть розвиватися.
84. Отримавши хорошу звістку, я завжди боюся, що при детальнішому розгляді у справі виявиться заковика.
85. До нових колег я частіше можу звикнути лише через тривалий час.
86. Часто я висловлюю погрози, яким не надаю серйозного значення.
87. Коли мене несправедливо критикують, я швидше з цим погоджуюся, ніж захищаюся.
88. Часто я, не подумавши, скажу щось, а потім каюся.
89. Мене турбує, що я не знаю точно, що про мене думають інші.
90. Коли на мене навалюються події, на які я не можу вплинути, то я люблю сюрпризи.
91. Я найчастіше визнаю правоту інших, хоча і не поділяю їхньої думки.
92. Я радію спілкуванню.
93. Для мене обтяжливо, якщо мій розпорядок дня порушують непередбачені події.
94. Я швидко капітулюю, якщо щось не вдається.
95. Мої будні в цілому дуже цікаві.
96. Через непередбачені події, я найчастіше ніяковію.
97. Коли мені хтось щось обіцяє, я побоююся, що це не вийде.
98. Мені не подобається, що я за статусом повинен виконувати розпорядження людей, які менше мене розуміють.
99. Несприятливу ситуацію, в яку хто-небудь потрапляє, я можу обіграти так, що інші цього й не помітять.
100. Часто я нервую через когось.
101. Я люблю знати заздалегідь, хто буде на званому вечорі, на який мене запросили, і як він буде проходити.
102. Я намагаюсь не критикувати свого начальника, хоча іноді це необхідно.
103. Я непокоюсь, коли в друзів, до яких я запрошений, зустрічаю незнайомих людей.
104. Часто я занадто швидко розсерджуюся на інших.
105. Коли зі мною заговорює незнайома людина, я часто не знаю, що повинен відповісти.
106. У разі невдач я, як правило, боюся за свій авторитет.
107. Я часто сумніваюся у своїх здібностях.
108. Я охоче став би знаменитістю.
109. Я часто почуваюся, як порохова бочка перед вибухом.
110. Мені неприємно, коли мій чоловік (дружина) запрошує гостей без мого відома.
111. Коли я одержую нове завдання, то часто думаю, що я його не здужаю виконати.
112. Я охоче розмовляю з іншими людьми, коли є можливість.
113. Я не приховую своєї думки.
114. Я думаю, що інші ставляться до мене упереджено.
115. Я охоче беруся за щось, коли від самого початку невідомо, яким буде результат.
116. Мені подобається, коли мені дають відчути, що без мене не можна обійтися.
117. Я можу «втягти» в розмову незнайомих людей.
118. Відповідно до зробленої мною роботи я, на мою думку, заслуговую більшого визнання.
119. Мені важко вести бесіду з незнайомою людиною.
120. Мої почуття легко образити.
121. Найчастіше мені важко зробити вибір з кількох речей чи можливостей.
122. Зі знайомими, котрих я довго не бачив, я неохоче заговорюю першим.
123. Я схильний під час суперечки говорити голосніше, ніж звичайно.
124. Найчастіше я дотримуюся прислів’я: «Сміливість міста бере».
125. Я охоче ввійшов би в коло людей, що приймають важливі рішення.
126. Я схильний до того, щоб чи швидко засуджувати, чи захищати людей.
127. Якби я міг повторити своє становлення, то я б швидше досяг того становища, якого на сьогодні ще не досяг.
128. Я міг би пригадати, що одного разу був такий розлючений, що взяв першу річ, яка потрапила мені під руку, і розгриз чи розбив її.
129. Я, як правило, дотримуюся принципу: спочатку подумай — потім зроби.
130. Я повинен більше працювати, аби знайти покликання, якого я заслуговую.

Ключі до тесту

Соціально-комунікативна незграбність(СКН) :

1+, 6–, 11+, 17+, 23–, 24+, 30+, 34+, 36–, 39+, 45–, 52+, 59–, 61–, 62–, 65+, 68–, 76+, 79–, 85+, 92–, 99–, 103+, 105+, 110+, 112–, 117–, 119+, 122+ (29 питань).

Нетерпимість до невизначеності (НН):

5+, 8+, 13+, 19–, 32+, 40+, 46+, 49+, 56+, 77+, 83+, 89+, 90–, 93+, 96+, 101+, 115–, 121+, 126+, 129– (20 питань).

Надмірне прагнення конформності (ПК):

3–, 15+, 16+, 22+, 28+, 33+, 38+, 42+, 64+, 75+, 87+, 91+, 102+, 113– (14 питань).

Підвищене прагнення до статусного росту (ПСР):

2+, 7+, 12–, 21+, 26+, 31+, 41+, 48+, 60+, 66+, 72+, 81+, 98+, 106+, 108+, 116+, 118+, 125+, 127+, 130+ (20 питань).

Орієнтація на уникнення невдач (УН):

10+, 18–, 25+, 27+, 35+, 37–, 44–, 47+, 50–, 54+, 55+, 57+, 67+, 70–, 73–, 74+, 78+, 80–, 82+, 84+, 94+, 95–, 97+, 107+, 111+, 114+, 124– (27 питань).

Фрустраційна нетолерантність (ФН):

4+, 9+, 14+, 20+, 29–, 43+, 51+, 53+, 58+, 63+, 69+, 71+, 86+, 88+, 100+, 104+, 109+, 120+, 123+, 128+ (20 питань).

НОРМАТИВИ

ТЕСТ № 2. НА ОЦІНЮВАННЯ САМОКОНТРОЛЮ В СПІЛКУВАННІ

Уважно прочитайте десять пропозицій, що описують реакції на деякі ситуації. Кожну з них ви повинні оцінити як правильну чи неправильну стосовно себе. Якщо пропозиція здається вам правильною чи переважно правильним, поставте поруч із порядковим номером букву «П», якщо неправильним чи переважно неправильним, — букву «Н».

1. Мені здається важким мистецтво — наслідувати звички інших людей.
2. Я б, мабуть, міг зваляти дурня, щоб привернути увагу чи побавити навколишніх.
3. З мене міг би вийти непоганий актор.
4. Іншим людям іноді здається, що я переживаю щось більш глибоко, ніж це є насправді.
5. У компанії я рідко виявляюся в центрі уваги.
6. У різних ситуаціях і в спілкуванні з різними людьми я часто поводжуся зовсім по-різному.
7. Я можу відстоювати тільки те, у чому я щиро переконаний.
8. Щоб процвітати в справах і у відносинах з людьми, я намагаюся бути таким, яким мене хочуть бачити.
9. Я можу бути дружелюбним з людьми, яких я не переношу.
10. Я не завжди такий, яким здаюся.

Підрахунок результатів:

По одному балу зараховується за відповідь «Н» на 1, 5 і 7 питання і за відповідь «П» — на всі інші. Підраховуйте суму балів. Якщо Ви щиро відповідали на питання, то про Вас, очевидно, можна сказати таке:

0—3 бали — у Вас низький комунікативний контроль. Ваша поведінка стійка, і Ви не вважаєте за потрібне змінюватися залежно від ситуацій. Ви здатні до щирого саморозкриття у спілкуванні. Дехто вважає Вас «незручним» у спілкуванні через Вашу прямолінійність.

4—6 балів — у Вас середній комунікативний контроль, Ви щирі, але нестримні у своїх емоційних проявах; поводитесь, зважаючи на навколишніх людей.

7—10 балів — у Вас високий комунікативний контроль. Ви легко входите в будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміну ситуації, добре почуваєтесь і навіть можете передбачати враження, що Ви працюєте на навколишніх.

Люди з високим комунікативним контролем, за Снайдером, постійно стежать за собою, добре знають, де і як поводитися, керують вираженням своїх емоцій. Разом з тим у них утруднена спонтанність самовираження, вони не люблять непрогнозованих ситуацій. Їхня позиція: «Я такий, який я є в даний момент». Люди з низьким комунікативним контролем безпосередніші і відкритіші, у них більш стійке «Я», мало піддане змінам у різних ситуаціях.

ТЕСТ № 3. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ
ТА ОРГАНІЗАТОРСЬКИХ УМІНЬ

ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ: «ТАК», «НІ»

Закінчення табл.

Ключі та оброблення результатів

Результати обробляються через порівняння відповідей з допомогою ключів (окремо щодо комунікативних (КУ) й окремо щодо організаторських (ОУ) умінь).

Підраховується кількість відповідей, які збігаються з ключем з кожного розділу методики, потім обчислюється оцінний коефіцієнт комунікативних (КУ) та організаційних (КО) умінь за формулою:

,

де К — величина оцінного коефіцієнта;

С — кількість відповідей, які збігаються із ключем.

Оцінний коефіцієнт може варіювати від 0 до 1. Показники, близькі до 1, говорять про високий рівень КК і КО, близькі до 0 — про низький рівень. Первинні показники КК і КО можуть бути переведені в бали, що свідчать про різні рівні досліджуваних умінь.

Завдання 2: За допомогою поданого тесту з’ясуйте свою тактику ведення переговорів. Отримавши результати, зробіть у письмо­вій формі висновки щодо ефективності, на Ваш погляд, Вашої тактики ведення переговорів.

ТЕСТ: «МОЯ ТАКТИКА ВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ»

(ВИБЕРІТЬ ВІДПОВІДІ «А» ЧИ «Б»)

1. а. Звичайно я наполегливо домагаюся свого.

б. Частіше я намагаюся знайти точки дотику.

1. а. Я намагаюся уникнути неприємностей.

б. Коли я доводжу свою правоту, на дискомфорт партнерів не зважаю.

1. а. Мені приємно відмовлятися від своєї точки зору.

б. Я завжди намагаюся звертати увагу на становище іншої людини.

1. а. Не варто хвилюватися через розходження з іншими людьми.

б. Розбіжності завжди хвилюють мене.

1. а. Я намагаюся заспокоїти партнера і зберегти з ним нормаль­ні стосунки.

б. Завжди варто доводити свою точку зору.

1. а. Завжди варто шукати спільні точки зору.

б. Варто прагнути до здійснення своїх задумів.

1. а. Я повідомляю партнеру свою точку зору і прошу його висловити свою думку.

б. Краще продемонструвати переваги своєї логіки міркування.

1. а. Я зазвичай намагаюся переконати інших людей.

б. Частіше я намагаюся зрозуміти точки зору інших людей.

1. а. Я завжди схиляюся до прямого обговорення проблеми.

б. Розмовляючи, я стежу за розвитком думки співрозмовника.

10.а. Я відстоюю свою позицію до кінця.

б. Я схильний змінити позицію, якщо мене переконають.

Оцінка відповідей

Визначте збіг:

П (протиборство): 1а, 2б, 3а, 4а, 5б, 6б, 7б, 8а, 9а, 10а.

С (співробітництво): 1б, 2а, 3б, 4б, 5а, 6а, 7а, 8б, 9б, 10б.

Оцініть, що переважає у Вашій власній поведінці (С чи П),
а також визначте, на що Ви більш орієнтовані: на протиборство (тактика конкуренції, конфронтації) чи на прагнення до спільного вирішення проблеми (орієнтація на справу, на співробітництво, кооперацію). Природно, друга тактика переважає.

Поради до використання